Короткий опис(реферат):
Багаторічна підготовка баскетболістів може бути успішно вирішена при обліку вікових особливостей розвитку дітей, рівня їх підготовленості та особливостей розвитку фізичнихякостей. Контроль показників спеціальної фізичної підготовленості повинен здійснюватись щорічно з врахуванням науково-методичних особливостей підготовки юних баскетболістів, з ціллю виявлення і пошуку більш ефективних засобів і методів оцінки підготовленості спортсменів на етапі попередньої базової підготовки. Мета дослідження–визначити зміни показників спеціальної фізичної підготовленості баскетболістів 13–14 років під впливом занять експериментальної програми. Матеріали і методи. Дослідження проводилось протягом 2021–2022 років і включало декілька етапів. В експерименті прийняли участь баскетболісти Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи етапу попередньої базової підготовки віку 13–14 років (40 спортсменів), які були поділені на дві групи: експериментальну групу та контрольну (по 20 чоловік у кожній). Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичний аналіз наукової та навчально-методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математико-статистичної обробки даних.Результати.Проаналізувавши динаміку бігу на 6 м було встановлено, що баскетболісти 13 років експериментальної групи до педагогічного експерименту подолали дану дистанцію за 1,57±0,02с, після педагогічного експерименту спортсмени покращили час на дистанції на 0,05 с, пробігши за 1,52±0,01с (p<0,05). Баскетболісти контрольної групи покращили результат, але не суттєво, на 0,02 с. Після експерименту час становив 1,56±0,02с, до експерименту –1,58±0,03 с (p>0,05). Спортсмени 14 років експериментальної групи до педагогічного експерименту подолали дану дистанцію за 1,5±0,02с. Після педагогічного експерименту баскетболісти покращили час на дистанції на 0,06 с, пробігши за 1,44±0,02с (p<0,05). У баскетболістів 14 років контрольної групи час на дистанції 6 м після експерименту становив 1,49±0,06, а до експерименту –1,51±0,05, зменшився на 0,02 с (p>0,05). У тесті біг на 20 м баскетболісти 13 років експериментальної групи до експерименту подолали дану дистанцію за 3,9±0,06с.Після педагогічного експерименту спортсмени покращили час на 0,23 с, пробігши за 3,67±0,09с (p<0,05). Баскетболісти контрольної групи покращили результат пробігання даної дистанції, але не суттєво, на 0,03 с, до експерименту час становив 3,80±0,35с, після 3,78±0,34 с(p>0,05).Спортсмени 14 років експериментальної групи до експерименту подолали дану дистанцію за 3,43±0,06с, після –покращили результат на 0,22 с, пробігши за 3,21±0,08с (p<0,05).Баскетболістиконтрольної групи 14 років пробігли до експерименту за 3,4±0,38с, після 3,37±0,38с.Відносна висота стрибка баскетболістів 13 років експериментальної групи дорівнювала 42,3±1,83, після експерименту –47,7±1,78см, покращився на 5,4 см (p<0,05). У спортсменів контрольної групи 13 років показник покращився на 1,8 см, до експерименту 42,5±2,41, після експерименту –44,3±2,35 см (p>0,05). У баскетболістів 14 років експериментальної групи до експерименту результат стрибка був 43,5±1,92, після –49,2±1,9, покращився –на 5,7см (p<0,05). У представників контрольної групи 14 років результат до експерименту був 43,7±2,31, після експерименту –45,8±2,20. Висновки:Впровадження експериментальної програми дало змогу покращитипоказники спеціальної фізичної підготовленості баскетболістів віку 13–14 років експериментальної групи в тестах: біг на 6 м (p<0,05), біг на 20 м (p<0,05)відносна висота стрибка (p<0,05),порівняно з спортсменами контрольної групи. Для віку 13–14 років важливо враховувати сенситивні періоди, сприятливі для розвитку фізичних якостей, саме на цьому необхідно робити акцент при підборі тестів.