Вплив експериментальної програми на показники спеціальної фізичної підготовленості баскетболістів 13–14 років

Abstract

Багаторічна підготовка баскетболістів може бути успішно вирішена при обліку вікових особливостей розвитку дітей, рівня їх підготовленості та особливостей розвитку фізичнихякостей. Контроль показників спеціальної фізичної підготовленості повинен здійснюватись щорічно з врахуванням науково-методичних особливостей підготовки юних баскетболістів, з ціллю виявлення і пошуку більш ефективних засобів і методів оцінки підготовленості спортсменів на етапі попередньої базової підготовки. Мета дослідження–визначити зміни показників спеціальної фізичної підготовленості баскетболістів 13–14 років під впливом занять експериментальної програми. Матеріали і методи. Дослідження проводилось протягом 2021–2022 років і включало декілька етапів. В експерименті прийняли участь баскетболісти Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи етапу попередньої базової підготовки віку 13–14 років (40 спортсменів), які були поділені на дві групи: експериментальну групу та контрольну (по 20 чоловік у кожній). Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичний аналіз наукової та навчально-методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математико-статистичної обробки даних.Результати.Проаналізувавши динаміку бігу на 6 м було встановлено, що баскетболісти 13 років експериментальної групи до педагогічного експерименту подолали дану дистанцію за 1,57±0,02с, після педагогічного експерименту спортсмени покращили час на дистанції на 0,05 с, пробігши за 1,52±0,01с (p<0,05). Баскетболісти контрольної групи покращили результат, але не суттєво, на 0,02 с. Після експерименту час становив 1,56±0,02с, до експерименту –1,58±0,03 с (p>0,05). Спортсмени 14 років експериментальної групи до педагогічного експерименту подолали дану дистанцію за 1,5±0,02с. Після педагогічного експерименту баскетболісти покращили час на дистанції на 0,06 с, пробігши за 1,44±0,02с (p<0,05). У баскетболістів 14 років контрольної групи час на дистанції 6 м після експерименту становив 1,49±0,06, а до експерименту –1,51±0,05, зменшився на 0,02 с (p>0,05). У тесті біг на 20 м баскетболісти 13 років експериментальної групи до експерименту подолали дану дистанцію за 3,9±0,06с.Після педагогічного експерименту спортсмени покращили час на 0,23 с, пробігши за 3,67±0,09с (p<0,05). Баскетболісти контрольної групи покращили результат пробігання даної дистанції, але не суттєво, на 0,03 с, до експерименту час становив 3,80±0,35с, після 3,78±0,34 с(p>0,05).Спортсмени 14 років експериментальної групи до експерименту подолали дану дистанцію за 3,43±0,06с, після –покращили результат на 0,22 с, пробігши за 3,21±0,08с (p<0,05).Баскетболістиконтрольної групи 14 років пробігли до експерименту за 3,4±0,38с, після 3,37±0,38с.Відносна висота стрибка баскетболістів 13 років експериментальної групи дорівнювала 42,3±1,83, після експерименту –47,7±1,78см, покращився на 5,4 см (p<0,05). У спортсменів контрольної групи 13 років показник покращився на 1,8 см, до експерименту 42,5±2,41, після експерименту –44,3±2,35 см (p>0,05). У баскетболістів 14 років експериментальної групи до експерименту результат стрибка був 43,5±1,92, після –49,2±1,9, покращився –на 5,7см (p<0,05). У представників контрольної групи 14 років результат до експерименту був 43,7±2,31, після експерименту –45,8±2,20. Висновки:Впровадження експериментальної програми дало змогу покращитипоказники спеціальної фізичної підготовленості баскетболістів віку 13–14 років експериментальної групи в тестах: біг на 6 м (p<0,05), біг на 20 м (p<0,05)відносна висота стрибка (p<0,05),порівняно з спортсменами контрольної групи. Для віку 13–14 років важливо враховувати сенситивні періоди, сприятливі для розвитку фізичних якостей, саме на цьому необхідно робити акцент при підборі тестів.