Короткий опис(реферат):
Попри численні дослідження гендерної рівності в спорті, немає
одностайності в розумінні сутності і змісту цього феномену. Розуміння цього
явища залежить від особистого досвіду, рівня занурення в питання,
культурних особливостей тощо. Тому необхідне єдине визначення феномену
для того, щоб надати подальшим дослідженням єдиного вектору. Отже, з цією
метою авторська пропозиція передбачає наступне визначення гендерної
рівності в спорті: це однакове оцінювання суспільством і спортивною
спільнотою подібностей і відмінностей чоловіків і жінок, а також ролей, які
вони відіграють, засноване на тому, що жінки і чоловіки є повноцінними
партнерами на всіх рівнях функціонування спорту.
Гендерна рівність в спорті може розглядатися в різній теоретичній
площині. Шестикомпонентна модель вимірів гендерної рівності була
представлена в якості авторської пропозиції: історичний, символічний,
економічний, освітній, інституційний та системний. Ця модель унаочнює як
окремі практики дискримінації зв’язуються в єдиний комплекс, як всі ці рівні
пов’язані між собою, створюючи передумови один для одного і ускладнюючи
побудову гендерної рівності через гендерну справедливіст Дослідження часто не враховують інтерсекційність, тому наголошено на
різності досвідів окремих жінок і посад в спорті, а також про необхідність
дослідження гендерного питання в розрізі видів спорту і національних
спортивних органів.
Жоден з існуючих видів спорту на сьогодні не може похизуватися
досягненням цільового рівня гендерної справедливості. Менш з тим, жінки в олімпійських одноборствах, які стереотипно вважаються «чоловічими»,
зазнають додаткового тиску, в тому числі, через внутрішню мізогінію, що
підтримується на символічному рівні. Але є і гарні приклади в спорті, як не
дивно, саме дзюдо з моменту його заснування демонструє систематичний і
послідовний рух до досягнення гендерної рівності, тому має сенс вивчати саме
його.
Питання гендерної рівності в спорті гостро стоять в усіх країнах,
незалежно від загального рівня гендерної рівності. Так, навіть Скандинавські
країни, які є у фронтирі цього питання саме в спорті мають низку проблем.
Звісно, кожна країна має культуральні особливості, що впливатиме на
вивчення питання. Тому має сенс приділити окрему увагу і вивченню
національного аспекту гендерної рівності.
Розрахунок Індексу гендерної рівності для олімпійських єдиноборств
дозволив визначити дзюдо (значення індексу 0,793) як найбільш просунутий в
питаннях гендерної рівності вид спорту. Це обґрунтувало подальший аналіз
робочих інструментів для досягнення гендерної рівності саме в цьому виді
спорту.
Всебічний аналіз результатів змагальної діяльності на рівні чемпіонаті світу і Олімпійських ігор дозволив визначити країнами-лідерками в жіночому
дзюдо Японію, Францію, Косово, Бразилію, Італію та Іспанію. Також було
проаналізовано досягнення в жіночому дзюдо України.
Вивчення спортивних документів, звітів, інтерв’ю та іншого
тематичного контенту дозволило виявити, що в зазначених країнах широко
впроваджуються різноманітні програми і заходи, спрямовані на покращення
ситуації із залученням жінок в дзюдо, їх реалізації та реінтеграції після
закінчення кар’єри. Важливим аспектом підтримки жінок є використання квот
і вимога щодо звітності по гендерному складу як на рівні атлеток, так і на рівні
керівних структур федерацій, що запобігає зловживанням і створює
можливості для жінок. Для країн-лідерок жіночого дзюдо притаманна медійна
увага до питань гендерної рівності як на рівні масових комунікацій, зокрема документальні фільми, рекламні компанії, так і на офіційному рівні, як-от
оприлюднення офіційної звітності по гендерному складу, окремі розділи на
сайті, присвячені зазначеній темі. На жаль, Україна суттєво відстає за всіма
цими показниками і має мінімальну активність в питаннях гендерної рівності.
Зважаючи на досвід країн-лідерок було вироблено методичні
рекомендації для впровадження в українському дзюдо. Зазначені пропозиції
спрямовані не тільки на підняття рівня підтримки дзюдоїсток і тренерок з
перспективою покращення змагальних результатів на міжнародній арені, але і
на приведення фактичного стану гендерної рівності у відповідність з вимогами
Міжнародної федерації дзюдо, Міжнародного олімпійського комітету тощо.
Також було запропоновано ключові показники ефективності впровадження
зазначених заходів