Вплив вправ з реакційним м'ячем на показники сенсомоторних реакцій баскетболістів студентської команди

Abstract

Спеціалісти свідчать про позитивний вплив системи вправ з використанням технічних засобів тренування на показники підготовленості гравців у спортивних іграх. Рівень прояву сенсомоторних реакцій має велике значення в тренувальній та змагальній діяльності у представників спортивних ігор. Однак навчально-тренувальний процес щодо покращення сенсомоторних реакцій, який включає розробку і використання методик ефективного застосування технічних засобів навчання баскетболу є недостатньо вивченим.Мета. Експериментально перевірити ефективність спеціально підібраних вправ із реакційним м'ячем, спрямованих на зміни у показниках сенсомоторних реакцій баскетболістів студентської команди.Матеріал і методи.Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; тестування сенсомоторних реакцій; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь 2 студентські команди м. Харкова. Експериментальну групу склали гравці (12 юнаків) Харківської державної академії фізичної культури, до контрольної групи увійшли гравці (12 юнаків) Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Дослідження проходило у вересні–грудні 2021 року. З метою визначення психофізіологічних здібностей у баскетболістів застосовувалися тести, направлені на оцінку сенсомоторних реакцій на світло, звук, реакції на об’єкт, що рухається, реакції вибору. Психофізіологічний стан оцінювався за допомогою Апаратно-програмного комплексу АПК «Спортивний психофізіолог» наукової лабораторії ХДАФК. Педагогічний експеримент полягав у доповненні змісту тренувального процесу експериментальної групи вправами з реакційними м'ячами, спрямованими на покращення сенсомоторних реакцій. Вправи з реакційними м'ячами застосувалися як в індивідуальних, так і в групових вправах. У індивідуальних вправах баскетболісти виконували кидки м’яча у стіну стоячи обличчям або спиною до неї і ловлю м’яча після відскоку його від стіни або від підлоги; вправи із підкиданням м’яча в гору і ловінням його після відскоку від підлоги, інколи у вправи додавалося завдання зробити обертання. Вправи з реакційним м'ячем також виконувалися в парах та трійках, коли ловлю м’яча необхідно було виконувати після відскоку його від підлоги. Передачі м’яча виконувалися на місці та в русі. Деякі вправи виконувалися двома м’ячами одночасно. Ці вправи включалися в основну частину кожного тренувального заняття. Навчально-тренувальні заняття проходили 4 рази на тиждень, тривалістю 3 академічні години. Результати.Показники сенсомоторних реакцій баскетболістів ЕГ становили: час простої реакції на світло – 0,285±0,023 с, на звук – 0,452±0,105 с, час реакції на об’єкт, що рухається – 0,364±0,164 с, час реакції вибору – 0,417±0,018 с, КГ – 0,280±0,100 с, на звук – 0,458±0,090 с, час реакції на об’єкт, що рухається – 0,366±0,102 с, час реакції вибору – 0,410±0,090 с, відповідно. Доповнення змісту тренувального процесу ЕГ вправами з реакційними м'ячами дало змогу покращити показники сенсомоторних реакцій баскетболістів. В простій реакції на світло покращення становило 0,052 с, в реакції на звук – 0,070 с, в реакції вибору – 0,184 с, в реакції на об’єкт, що рухається – 0,047 с. Найбільші зрушення спостерігаються в реакції вибору. Висновки.Впровадження у процес фізичного виховання спеціально підібраних прав з реакційними м'ячами покращило показники баскетболістів ЕГ в простій реакції на світло на 18,24 %, в реакції на звук – на 15, 48 %, в реакції вибору – на 50,54 % і, в реакції на об’єкт, що рухається на – 11,27 %. Достовірні зміни спостерігалися лише в результатах часу простої реакції на світло і часу реакції вибору (р<0,05). Результати дослідження дають можливість рекомендувати вправи з реакційним м’ячем до використання в навчально-тренувальному процесі з метою розвитку сенсомоторних реакцій баскетболістів.