Розвиток координаційних здібностей у учнів 5 класів засобом спортивної гри доджбол

Abstract

Мета. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність експериментальної методики з розвитку координаційних здібностей у учнів 5 класів засобом спортивної гри доджбол.Матеріал і методи.Педагогічний експеримент здійснювався на базі Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів No 5 Роменської міської ради Сумської області. В педагогічному експерименті взяли участь учні 5 класів в кількості 29 учнів, яких було розділено на контрольну групу (КГ, n=14, 5-А клас) та експериментальну групу (ЕГ, n=15, 5-Б клас) групи. Термін проведення педагогічного експерименту: січень-травень 2024 року. Учні КГ та ЕГ займалися фізичною культурою два рази на тиждень за Модельною навчальною програмою «Фізична культура. 5-6 класи» для ЗЗСО (Педан et al., 2022). Варіативний модуль спортивної гри «Доджбол» використовувався в КГ та ЕГ під час уроків фізичної культури на початку основної частини (до 10 хв). Для учнів ЕГ була розроблена експериментальна програма з використанням спортивної гри доджбол в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічний експеримент; педагогічне тестування: човниковий біг (3x10 м) з вихідного положення обличчям вперед; метання тенісного м’яча на дальність (з положення ноги нарізно); ведення м’яча рукою під час бігу із зміною напрямку руху (за методикою Сергієнко Л. П. (2001); методи математичної статистики. Результати.На початку педагогічного експерименту в КГ та ЕГ було досліджено вихідний рівень розвитку координаційних здібностей учнів 5 класів. Після проведення тестування, було виявлено загальний рівень розвитку координаційних здібностей у учнів 5 класів: в КГ високий рівень у 2 учнів (14 %), середній та низький рівень координаційних здібностей по 6 учнів (43 %); в ЕГ високий рівень мають 3 учня (20 %); середній та низький рівень координаційних здібностей по 6 учнів (40 %). Розроблена експериментальна методика з розвитку координаційних здібностей у учнів 5 класів засобом спортивної гри доджбол впроваджувалася в усіх формах фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах загальної середньої освіти: під час уроків фізичної культури (модуль «Доджбол»), під час різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи (перерв, динамічних годин, естафет, змагань). Організовані форми фізкультурно-оздоровчої роботи під час освітнього процесу в ЗЗСО з використанням спортивної гри доджбол (щоденно): під час рухливої перерв поміж 1 та 2 уроками (проведення гри доджбол за спрощеними правилами); під час великої рухливої перерви поміж 3 та 4 уроками; після уроків під час динамічної години. Під час уроків фізичної культури використовувалася спортивної гра доджбол (модуль «Доджбол») в поєднанні з іншими модулями. На кінець педагогічного експерименту був визначений загальний рівень розвитку координаційних здібностей учнів 5 класів: в КГ високий рівень координаційних здібностей у 3 учнів (21 %), середній рівень мають 6 учнів (43 %), низький рівень у 5 учнів (36 %); в ЕГ високий рівень координаційних здібностей у 6 учнів (40 %), середній рівень мають також 6 учнів (40 %), низький рівень координаційних здібностей у 3 учнів (20 %). Між КГ та ЕГ спостерігаються суттєві відмінності. Виявлена позитивна динаміка у розвитку координаційних здібностей учнів КГ, що можна пояснити природним прогресом фізичних якостей та завдяки урокам фізичної культури за освітньою програмою. Зміни в показниках ЕГ є суттєвими і відбулися завдяки впровадженню експериментальної методики з розвитку координаційних здібностей у учнів 5 класів засобом спортивної гри доджбол. Висновки.Педагогічний експеримент проведений у встановлені терміни, має позитивні результати, його зміст повністю реалізовано. Систематична, цілеспрямована робота з розвитку координаційних здібностей у учнів 5 класів засобом спортивної гри доджбол здійснювалася через впровадження під час уроків фізичної культури та різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи. Результати тестування в кінці педагогічного експерименту довели ефективність експериментальної методики, що підтверджує практичну значущість проведеного дослідження