Інноваційні методологічні підходи до оцінки психофізичних здібностей гандболістів на етапі попередньої базової підготовки

Abstract

У статті розглядаються психофізичні здібності молодих гандболістів на етапі попередньої базової підготовки. Особлива увага приділяється аналізу рівня сформованості таких здібностей, як швидкість реакції, координація рухів, концентра-ція уваги та здатність до прийняття рішень у стресових ситуаціях. Наукова актуальність дослідження зумовлена необ-хідністю вдосконалення тренувальних методик, які спрямовані на підвищення ефективності підготовки спортсменів до змагань.Мета дослідження – аналіз та оцінка психофізичних здібностей молодих гандболістів, що дозволить визначити ефек-тивність застосовуваних тренувальних методик та сприяти розробці нових підходів до підготовки спортсменів. Матеріал і методи дослідження. У педагогічному експерименті взяли участь гандболісти на етапі попередньої базової підготовки (103 особи) віком 15-16 років, котрі задіяні в чемпіонаті України серед юнаків. Для реалізації мети і завдань дослідження використовувався комплекс методів: теоретичного аналізу, синтезу та узагальнення; педагогічного спосте-реження; педагогічного тестування; математико-статистичної обробки даних. Результати дослідження. Встановлено, що психофізичні здібності молодих гандболістів, які перебувають на етапі по-передньої базової підготовки, переважно відповідають задовільному рівню. Проте, для досягнення високих результатів у подальшому, необхідно вдосконалювати тренувальні програми з урахуванням індивідуальних особливостей кожного спортсмена. Аналіз результатів тестування показав, що за комплексним показником психофізичних здібностей біль-шість гандболістів, як з експериментальної, так і з контрольної груп, демонструють схожі результати, що дозволило зробити висновок про відсутність значущих відмінностей у рівнях розвитку психофізичних здібностей між групами на початку дослідження. Виявлено, що середні показники різних психофізичних тестів у більшості спортсменів відпові-дають задовільному рівню. Наприклад, швидкість реакції на візуальні стимули, швидкість реакції в ігрових умовах, а також результати спеціалізованих гандбольних тестів показали, що рівень сформованості цих здібностей є достатнім для участі у змаганнях, але потребує покращення для досягнення високих результатів. Важливо зазначити, що найбільші середні значення комплексних показників психофізичних здібностей спостерігалися у розігруючих гравців, що відпо-відає середньому рівню сформованості. Лінійні гравці також показали результати, що відповідають середньому рівню, тоді як півсередні та крайні гравці демонстрували дещо нижчі показники, які відповідають задовільному рівню. Висновки. Проведене дослідження показало, що на етапі попередньої базової підготовки більшість молодих гандболіс-тів мають задовільний рівень розвитку психофізичних здібностей, що свідчить про наявність потенціалу для покращен-ня їхньої спортивної підготовки шляхом вдосконалення тренувальних методик. Зважаючи на те, що різні гравці демон-струють різний рівень розвитку психофізичних здібностей, особливо серед півсередніх та крайніх гравців, необхідно розробити та впровадити індивідуальні тренувальні програми, що дозволить оптимізувати підготовку кожного гравця відповідно до його індивідуальних особливостей та підвищити загальну ефективність команди