Вплив спеціально підібраних вправ на показники витривалості баскетболістів 14-16 років

Abstract

За останні десять років у правила гри в баскетбол були внесені суттєві зміни, які у значній мірі сприяли зростанню інтенсивності гри, що підвищує вимоги до рівня фізичної підготовленості гравців. У науковій літературі описані результати досліджень процесу підготовки баскетболістів. Разом з тим, вивчалися й особливості підготовки юних баскетболісток. Зокрема досліджували методику розвитку витривалості, швидкості і швидкісно-силових якостей, швидкість і точність ігрових дій, вікову динаміку спеціальної підготовленості дівчат. На думку науковців, рівень розвитку витривалості юних баскетболісток має першочергове значення, оскільки сприяє розвитку інших фізичних якостей, підвищує ігрову активність, дозволяє вести гру у високому темпі, а отже розвиток витривалості у юнаків є теж важливим в процесі підготовки В той же час, як зазначають фахівці, для удосконалювання навчально-тренувального процесу юних баскетболістів важливе значення мають результати досліджень, проведених у процесі змагань, які дозволяють одержати об'єктивну інформацію про кількість техніко-тактичних прийомів, властивих юним баскетболістам, та ефективність їхнього застосування. Слід зазначити, що в програмах для ДЮСШ [8] орієнтовні показники ефективності ігрової діяльності подано лише для юних спортсменів 17 і 18 років. Для молодших такі показники відсутні, що вказує на доцільність проведення досліджень у цьому напрямку. Для оцінки активності та ефективності ігрової діяльності юних баскетболістів пропонується визначати кількість кидків м’яча під час гри, загальну результативність, перехоплення, оволодіння та втрату м’яча, точність кидків в середньому за гру, що не дозволяє аналізувати перебіг ігрової діяльності. Тому актуальним видається проаналізувати точність кидків у баскетболістів 14-16 років у різні періоди гри. На підставі отриманих даних можна судити про рівень спеціальної витривалості у юних баскетболістів, від якого у значній мірі залежить результативність гри. Метою дослідження є удосконалення навчально-тренувального процесу юних баскетболістів 14-16 років шляхом впровадження спеціальних вправ, спрямованих на розвиток спеціальної витривалості. Завдання дослідження: 1. За допомогою науково-методичної літератури вивчити питання розвитку витривалості у юних баскетболістів. 2. Встановити рівень розвитку витривалості у юних баскетболістів 14-16 років. 3. Розробити комплекс вправ і методичні рекомендації щодо розвитку спеціальної витривалості у юних баскетболістів 14-16 років та визначити їх ефективність. Методи доcлiдження. Aнaлiз нaуково-методичної лiтеpaтуpи, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічні методи контролю, педагогічний експеримент, методи мaтемaтичної cтaтиcтики. Мaтеpiaл доcлiдження. Витривалість визначається як здатність на протязі тривалого часу підтримувати задану інтенсивність і темп діяльності. Іншими словами, витривалість є здатність протистояти втомі або, ще простіше кажучи, витривалість і втома - це дві сторони однієї медалі. Ступінь розвитку витривалості визначають за низкою показників. Вибір їх залежить від особливостей тої діяльності, по відношенню до якої визначається витривалість, але одним із обов’язкових параметрів є час, у межах якого здійснюється діяльність. При цьому в одному випадку враховується час, протягом якого вдається здійснити її без зниження заданого рівня ефективності (оцінка здійснюється за якісними і кількісними критеріями), а в іншому - максимально можливий час виконання роботи «до відмови». Результат. Розвиток витривалості у юних баскетболістів визначався за допомогою батареї тестів, які дозволяють аналізувати різні прояви витривалості, зокрема: загальну витривалість (тест PWC-170), спеціальну швидкісну витривалість (човниковий біг 2х40 с.), спеціальну ігрову витривалість (40 кидків з різних точок). Антропометричні показники юнаків 14-15 років дозволили визначити рівень фізичного розвитку та фізичної працездатності юних баскетболістів. Результати човникового бігу 2х40с у юних баскетболістів на початку експерименту становили 381,42м, що свідчить про низький рівень розвитку у них швидкісної витривалості. При цьому, показники ЧСС вказують на адекватність реакції серцево-судинної системи на вищевказане навантаження лише в трьох спортсменів. Результати тестової вправи – 40 кидків м’яча у кошик з різних точок на початку експерименту показали, що в середньому група виконала 16,5 влучних кидків, що становить 41,25 % і відповідає оцінці “задовільно”. Переважна кількість хлопців виконувала влучні кидки в першій половині вправи, що можна пов’язати з недостатнім рівнем розвитку у них витривалості. Результати педагогічного спостереження показали, що за час гри юні баскетболісти в середньому виконали 42 кидки з близької відстані, 34 – з середньої відстані і 11 – з далекої відстані. З них влучними виявилися 23 кидки (54,76 %) з близької відстані, 7 (20,6%) – з середньої відстані і 5 (45,45%) – з далекої відстані. У другій половині гри влучних кидків як з близької, так і з середньої відстані було менше, ніж у першій. Це можна пов’язати з недостатнім рівнем розвитку ігрової витривалості. Результати човникового бігу 2х40с у юних баскетболістів в кінці експерименту становили 409,66м, що свідчить про відмінний рівень розвитку у них швидкісної витривалості, що вказує на ефективність розроблених методичних рекомендацій. При цьому, показники ЧСС вказують на адекватність реакції серцево-судинної системи на вищезазначене навантаження. Результати тестової вправи – 40 кидків м’яча у кошик з різних точок в кінці експерименту показали, що в середньому група виконала 19,75 влучних кидків, що становить 49,54 % і відповідає оцінці «задовільно», як і на початку експерименту. Але відсоток влучності значно покращився. Переважна більшість юнаків виконувала рівномірно влучні кидки як в першій, так і в другій половині вправи, що вказує на ефективність розроблених методичних рекомендацій. Таким чином, результати педагогічного тестування юних баскетболісток 14-16 років у кінці педагогічного експерименту засвідчили вірогідне покращення рівня розвитку у них спеціальної витривалості, що вказує на ефективність розроблених методичних рекомендацій. Виcновки вiдобpaжaють виpiшення поcтaвлених у доcлiдженнi зaвдaнь.