Вплив рухливих ігор на стан фізичної підготовленості баскетболістів на етапі початкової підготовки

Abstract

Фізична підготовка відіграє ключову роль у становленні спортивної майстерності баскетболістів, оскільки вона нерозривно пов’язана з технічною підготовкою. У юнацькому віці формується фундамент для подальшого розвитку та вдосконалення фізичних якостей, які визначають рівень майбутньої майстерності спортсменів. Тому вже на ранніх етапах багаторічної підготовки необхідно своєчасно усувати недоліки у фізичному розвитку та підготовленості юних баскетболістів. Мета дослідження – вивчити вплив спеціально підібраних рухливих ігор на стан фізичної підготовленості баскетболістів на етапі початкової підготовки. Завдання роботи: 1. розглянути теоретичні аспекти розвитку фізичних якостей у спортсменів молодшого шкільного віку; 2. проаналізувати зміст програми ДЮСШ з баскетболу для груп початкової підготовки; 3. визначити стан фізичної підготовленості юних баскетболістів на етапі початкової підготовки; 4. прослідити динаміку фізичної підготовленості баскетболістів на етапі початкової підготовки під впливом підібраних рухливих ігор. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, контент аналіз, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 2 групи баскетболістів 9-10 років початкової підготовки БК Junior м. Харкова. Експериментальна і Контрольна група складалися із 14 баскетболістів. Батькі учнів були проінформовані про проведення дослідження і дали усну згоду на участь їх дітей у дослідженні. Педагогічний експеримент тривав 7 місяців. Баскетболісти тренувалися за стандартною програмою ДЮСШ. Для баскетболістів ЕГ в основній частині кожного тренувального заняття використовувалися спеціально підібрані рухливі ігри, які були спрямовані на розвиток фізичних здібностей. Рухливі ігри проводилися блоками, по 2-3 гри за тренування. Ігри, у яких застосовувалися прийоми техніки баскетболу (передачі, ведення, кидки м’яча) проводилися тільки після оволодіння технічними прийомами. В іграх використовували різний спортивний інвентар. Це були м’ячі різної ваги і обсягу, скакалки, гімнастичні лави, конуси тощо. Результати: Показники розвитку фізичних якостей баскетболістів 9-10 років становили у бігу 10 м – 2,48±0,04 с, у бігу 10 м спиною вперед – 3,62±0,05 с, у бігу 20 м – 3,56±0,48 с, стрибку у висоту з місця – 35,37±0,87 см, у стрибку в довжину з місця – 153,43±6,20 см, у човниковому бігу 4х10 м – 15,70±0,80 с, у кидку набивного м’яча 1 кг – 4,96±0,55 м. Рівень функціональної підготовленості баскетболістів 9–10 років у функціональній пробі Штанге становив 53,41±3,80 с, у пробі Генче – 30,89±3,40с. Аналіз програми ДЮСШ з баскетболу показав, що фізична підготовка у групах початкової підготовки є фундаментальним компонентом навчально тренувального процесу, що забезпечує гармонійний розвиток організму, формування базових рухових якостей та створення передумов для ефективного засвоєння техніки і тактики гри у баскетбол. Застосуванням спеціально підібраних рухливих ігор сприяв достовірному покращенню показників фізичної підготовленості юних баскетболістів ЕГ (р<0,05) у більшості контрольних вправ: біг на 10 м, біг на 10 м спиною вперед, біг на 20 м, стрибок угору з місця, човниковий біг 4×10 м та кидок набивного м’яча 1 кг. У стрибку у довжину з місця покращення було менш вираженим і не мало статистичної достовірності (р>0,05). Спостерігалися такі якісні зміни у показниках проведених тестів юних спортсменів ЕГ: у бігу 10 м – 0,11 %, у бігу 10 м спиною вперед – 0,20 %, у бігу 20 м – 0,13 %, стрибку у висоту з місця – 9,37%, у стрибку в довжину з місця – 2,98 %, у човниковому бігу 4х10 м – 3,3 %, у кидку набивного м’яча 1 кг – 1,49 %. Функціональні показники (проби Штанге та Генче) також продемонстрували позитивну динаміку в експериментальній групі, проте зміни не були статистично значущими (р>0,05). У контрольній групі спостерігалися незначні покращення, які не мали достовірного характеру. Висновок: 1. Впровадження спеціально підібраних рухливих ігор у тренувальний процес юних баскетболістів на етапі початкової підготовки позитивно впливає на розвиток фізичних якостей, зокрема сили, швидкості та спритності. 2. У баскетболістів ЕГ зафіксовано статистично достовірне покращення результатів у всіх тестах крім «Стрибок у довжину з місця» (р<0,05). Це свідчить про ефективність рухливих ігор як засобу розвитку фізичних якостей. У КГ, яка тренувалася за стандартною програмою без додаткових рухливих ігор, позитивна динаміка була менш вираженою і не мала статистичної достовірності (p>0,05), що підтверджує перевагу експериментального підходу. 3. Окрім фізичного ефекту, встановлено що рухливі ігри сприяють формуванню позитивного емоційного фону, підвищенню мотивації до занять спортом, розвитку навичок командної взаємодії, дисципліни та відповідальності.