Характеристика показників якості життя осіб молодого віку з метаболічним синдромом та хронічними болями опорно-рухового апарату.

Abstract

Вступ. Метаболічний синдром (МС) є вагомою клінічною та епідеміологічною проблемою населення індустріальних країн. Дані епідеміологічних досліджень щодо МС не є оптимістичними. На сьогодні ме- таболічний синдром – це одне із основних проблемних питань в галузі охорони здоров’я багатьох країн світу. В Україні частота метаболічного синдрому варіює від 20 до 35% (у жінок останній виникає в 2,5 рази частіше, а з віком кількість хворих стає тільки більшою). Існує значна кількість доказів, які вказують на взаємозв’язок ожиріння та наявності хронічного болю (ХБ). Згідно з даними електронних медичних записів Управління охорони здоров’я ветеранів, ожиріння було значною мірою тісно пов’язане з постійними скар- гами на біль. На сьогодні все більше уваги приділяється вивченню поєднаного перебігу МС із ХБ. Високе медико-соціальне значення як МС, так і ХБ визначається їхнім значним внеском у погіршання здоров’я людей соціально активного віку, значними витратами на діагностику і лікування, зниженням якістю життя (ЯЖ) та інвалідністю. Мета дослідження – оцінити якість життя осіб молодого віку з метаболічним синдромом та хронічними болями опорно-рухового апарату за допомогою опитувальника SF-36, а також вивчити і проаналізувати його складові. Методи дослідження: У дослідженні брали участь 97 жінок молодого віку з МС. Використовували опи- тувальник SF-36 для оцінки якості жаття жінок молодого віку метаболічним синдромом та хронічними бо- лями опорно-рухового апарату. Результати. Серед показників у досліджуваних жінок виявилась оцінка ступеня, в якій емоційний стан їм заважає виконувати повсякденні справи: вона склала 66,7 (33,3; 66,7) ум.од. При цьому найнижча якість життя у жінок спостерігалась за загальним станом здоров’я, показник якого становив 42,0 (32,0; 50,0) ум.од. Попередній аналіз продемонстрував, що ОТ/ОС у максимальній мірі має вплив на показники фізичної під- готовленості та больовий синдром у жінок з МС; жоден із показників якості життя жінок статистично зна- чуще (p > 0,05) не відрізняється залежно від співвідношення довжини тіла до маси тіла жінки. За співвід- ношенням обхвату талії до обхвату стегон жінкам властиві статистично значущі (p<0,05) відмінності між показниками якості їхнього життя за виключенням соціального функціонування, де статистично значущих відмінностей (p>0,05) зафіксувати не вдалося. У всіх жінок, в яких співвідношення ОТ до ОС менше 0,85, характеризуються суттєво більшими показниками якості життя. Порівнюючи фізичний і психологічний ком- поненти здоров’я, встановили, що у жінок із нормальним співвідношенням ОТ до ОС ці показники значно вищі, порівняно з жінками, в яких дане співвідношення перевищене рекомендовані норми. Висновки. Aбдомінальний тип ожиріння на тлі метаболічного синдрому обмежує життєдіяльність жінок в більшій мірі, ніж діє на їхній емоційний стан. Отримані результати свідчать, що при розробці програми відновлювальних заходів із контингентом жінок молодого віку з МС необхідно першочергово сконцентрува- тися на засобах, які забезпечують зменшення жирових відкладень у області їх талії та живота (абдоміналь- ного ожиріння), враховуючи обмеження пов’язані з болями у різних ланках опорно-рухового апарату.