Короткий опис(реферат):
У цій роботі розглядається удосконалення методики спортивної підготовки юних каратистів як складної багатокомпонентної системи, де всі елементи перебувають у постійній взаємодії. Кожен етап тренувального процесу має свої специфічні завдання, які змінюються залежно від етапу багаторічної підготовки спортсменів. Особлива увага приділяється розвитку витривалості, що є важливим аспектом для юних каратистів. Подальший прогрес у техніко-тактичній майстерності безпосередньо залежить від високого рівня фізичної підготовленості та витривалості спортсменів. Однак у річному циклі тренувань зазвичай застосовується рівномірний розподіл навантажень для розвитку витривалості, що не завжди забезпечує достатній рівень прогресу в покращенні фізичних і витривалісних здібностей.
Аналіз науково-методичної літератури та результати попереднього тестування дозволили розробити комплекс вправ, спрямованих на розвиток витривалості каратистів на етапі базової підготовки. У межах цього комплексу було визначено основні напрямки тренувальних завдань, створено комбінації технічних прийомів, які сприяють розвитку витривалості, а також виділено найбільш ефективні техніки, що часто застосовуються під час змагань. Це дало змогу підібрати оптимальні методи і засоби для тренування юних спортсменів, зокрема для покращення їхніх фізичних можливостей та витривалості.
Результати педагогічного експерименту показали, що застосування розробленої методики для розвитку витривалості протягом чотирьох тижнів дозволяє значно підвищити рівень фізичної підготовленості та витривалості у юних каратистів на етапі початкової підготовки. Підвищення витривалості сприяло покращенню не тільки загальної фізичної форми, а й стійкості до фізичних навантажень, що є важливим чинником для досягнення високих результатів у майбутньому.
Результати показників середнього арифметичного при виконанні тестів в експериментальній групі краще ніж в контрольній. В тесті Купера 6,9%; стрибки на скакалці протягом 5 хвилин – 4,3 %; Гарвардський степ-тест протягом 5 хвилин – 48,3 %; біг 3 кілометрів – 2,6 %; комплекс вправ за коловою системою – 6,2 %;
Помітні статистично значущі відмінності між експериментальною та контрольною групами (при 𝑝<0,05) були виявлені в тестах на витривалість і швидкість, таких як Тест Купера на 12 хвилин (t=2,4) і біг на 3 км (t=2,5). У цих тестах експериментальна група показала значно вищі результати, що вказує на суттєве поліпшення саме в аспектах витривалості.
Встановлені статистично значущі відмінності між контрольною та експериментальною групами за критерієм Стьюдента при p<0,05 у тестах: тест на роботу з великою лапою 2 хв t=2,2; тест 50 випригів + удари ногами протягом 1 хвилини t=2,2
Наукова новизна роботи: полягає в узагальненні сучасних методик розвитку витривалості у каратистів на етапі початкової підготовки; розробці та впровадженні у практичну діяльність спеціалізованої методики для покращення витривалості на цьому етапі підготовки; а також у розширенні наукових знань щодо ефективних підходів і методів розвитку витривалості в східних єдиноборствах. Крім того, дослідження сприяє поглибленню розуміння ролі витривалості у формуванні фізичної підготовленості спортсменів та її впливу на їхній прогрес у техніко-тактичній майстерності.
Практичне значення роботи: полягає в отриманні показників розвитку витривалості у каратистів на етапі початкової підготовки, що дозволяє уточнити та доповнити існуючі методичні підходи в спортивній підготовці. Розроблені рекомендації можуть бути використані в навчально-тренувальному процесі в дитячо-юнацьких спортивних школах, спортивних секціях, а також при підготовці фахівців у галузі фізичного виховання та спорту. Крім того, ці результати мають значення для подальших наукових досліджень у сфері фізичної підготовки спортсменів, сприяючи покращенню методик тренування, орієнтованих на розвиток витривалості та загальної фізичної форми. Результати роботи можуть також стати основою для розробки нових програм тренувань, адаптованих до потреб різних категорій спортсменів.