Короткий опис(реферат):
Для баскетболу провідним аналізатором (або
одним з них) є зоровий. За допомогою органів зору спортсмен сприймає
навколишню обстановку, дії противника і своїх партнерів по команді, аналізує
своє положення до навколишніх обставин, орієнтується в просторі, здійснює
поточний і кінцевий контроль за результатами своїх дій. За допомогою зорових
сприйняттів створюються можливості пізнання розмірів, кольору, відстаней і
швидкостей рухів предметів та їх розташуванні. В основі периферійного зору в
спортивних іграх лежать перцептивно-когнітивні процеси.
Можна констатувати значний інтерес спеціалістів з ігрових видів спорту
до даного питання та актуальність теми дослідження. Одночасно з цим, нами
практично не знайдено методик щодо покращення показників периферичного
зору у спортсменів.
Мета дослідження – встановити ефективність впливу спеціально
підібраних вправ на зміни в показниках периферичного поля зору баскетболісток
11–12 років.
Завдання роботи:
1. На основі науково-методичної літератури розглянути теоретичні аспекти
зорової сенсорної системи в спортивній діяльності.
2. Дослідити показники периферійного поля зору юних баскетболісток на
етапі попередньої базової підготовки.
3. Підібрати та розробити вправи, спрямовані на зміни показників
периферійного зору баскетболісток 11–12 років та перевірити їх ефективність.
Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури,
метод пірометрії, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
У дослідженні прийняли участь 30 баскетболісток м. Харкова у віці 11–12
років. З метою встановлення ефективності використання спеціально підібраних
вправ під час тренувань юні баскетболістки були поділені на контрольну та
експериментальну групи, кожна з яких налічувала по 15 дівчат.
Результати: В результаті проведеного дослідження було отримано дані
щодо функціонування зорового аналізатора 11–12-річних баскетболісток та
вплив спеціально підібраних вправ на покращення поля зору. Встановлено, що
заняття баскетболом, використання спеціально підібраних вправ та спеціальних
вправ спрямованих на укріплення м’язів ока поліпшують показники поля
периферійного зору.
Встановлено, що у баскетболісток 11–12 років ЕГ після педагогічного
експерименту у показниках периферійного зору правого ока спостерігалися
найбільші зміни на зелений колір за вертикальним меридіаном вгору (11,82%),
лівим оком – на зелений колір за вертикальним меридіаном вниз (7,81%).
Спостерігалося покращення показників периферійного зору баскетболісток ЕК
лівого ока як на білий, так і на зелений колір за всіма трьома напрямами (вгору,
вниз, в середину). Однак достовірні зміни спостерігалися тільки на білий колір
за вертикальним меридіаном, як в гору, так і в низ (р<0,05).
Зміни показників периферійного зору баскетболісток КГ при повторному
тестуванні були позитивними але були недостовірні обома очима як на білий, так
і на зелений кольори (р>0,05). Найбільші зміни в КГ відбулися на зелений колір
за вертикальним меридіаном вгору (5,63%), лівим оком – на білий колір за
вертикальним меридіаном вниз (4,59%).
Висновок. Результати нашого дослідження дозволили визначити
показники периферійного полю зору у баскетболісток 11–12 років: правим оком
по вертикальному меридіані до гори на білий колір – 58,87±1,59°, на зелений –
58,60±1,54°; до низу – 70,07±1,79°, 72,80±1,93°, відповідно. По горизонтальному
меридіані на зовні за всіма кольорами 90,00°, до середини – на білий колір –
57,27±2,19°, на зелений – 61,87±1,54°. Лівим оком: по вертикальному меридіані
до гори на білий колір – 53,67±1,29°, на зелений – 66,00±3,01°; до низу –
75,67±2,24°, 67,27±2,48°, відповідно. По горизонтальному меридіані на зовні за
всіма кольорами 90,00°, до середини – на білий колір – 68,13±1,07°, на зелений –
64,33±3,23°.
Впровадження в навчально-тренувальний процес баскетболісток ЕГ
спеціально підібраних вправ та самостійне виконання вправ, спрямованих на
зміцнення м’язів очей позитивно вплинуло на показники периферійного зору.
Так, правим оком покращення склало на білий колір вгору на 5,08%, вниз на
6,08%, в середину на 9,58%; на зелений колір – на 11,82%, 5,86%, 5,91%,
відповідно. Лівим оком покращення склало на білий колір вгору на 6,58%, вниз
на 7,57%, в середину на 1,08%; на зелений колір – на 7,38%, 7,81%, 5,70%,
відповідно. Після педагогічного експерименту спостерігалося достовірне
покращення показників периферійного зору баскетболісток ЕК правого ока як на
білий, так і на зелений колір за всіма трьома напрямами (р<0,005). Достовірні
зміни в показниках периферійного зору лівого ока відбулися тільки на білий
колір за вертикальним меридіаном вниз (р<0,05) та вгору (р<0,05). За іншими
показниками зміни носили позитивний характер, але були не достовірні.
Зміни показників периферійного зору баскетболісток КГ при повторному
тестуванні були позитивними але були не достовірні обома очима як на білий, так
і на зелений кольори (р>0,05).