ОСОБЛИВОСТІ ШВИДКІСНО-СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ ТАЕКВОНДИСТІВ У РІЧНОМУ МАКРОЦИКЛІ

Abstract

Спортивна підготовка в таеквондо представляє собою багатокомпонентну систему, всі частини якої знаходяться в динамічній складній взаємодії. Кожен із компонентів має свою певну сукупність завдань на тому чи іншому етапі багаторічної підготовки. Важливість швидкісно-силової підготовки для юних таеквондистів не викликає сумнівів, оскільки подальше зростання рівня техніко-тактичної майстерності базується на високому потенціалі їх фізичної підготовленості. В річному циклі тренування кваліфікованих таеквондистів застосовуються переважно рівномірний розподіл засобів швидкісно-силової підготовки, що не забезпечує досить ефективного підвищення фізичної підготовленості спортсменів. За результатами аналізу науково-методичної літератури, результатів попереднього тестування спортсменів визначився зміст комплексів завдань для вдосконалення швидкісно-силової підготовки кваліфікованих таеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки експериментальної групи: визначено основні напрямки завдань підготовки у таеквондо, здійснено підбір комбінацій технічних приймів із урахуванням прояву швидкісно-силових здібностей кваліфікованих таеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки, виявлено основні технічні прийоми, які найчастіше використовуються в процесі змагальної діяльності, визначено їх ефективність. В результаті проведеного педагогічного експерименту було встановлено, що застосування засобів швидкісно-силової підготовки протягом 2-х тижнів не призводить до поліпшення фізичної підготовленості 3 спортсменів. Було зроблено корегування методики підготовки кваліфікованих таеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки. За результатами проведеного дослідження, було встановлено, що застосування блоків концентрованої швидкісно-силової підготовки дозволяє істотніше підвищити рівень прояву швидкісно-силових здібностей кваліфікованих таеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки після 4-х тижневого циклу . Після застосування 4-х тижневого циклу швидкісно-силової підготовки спостерігався прирост в досліджуваних показниках, а саме: в стрибках в довжину він склав 1,7 % (при t=1,1, p>0,05), в човниковому бігу 4*9 м–6,4 % (при t=6,4, p<0,05), в ударах по танкетці – 12,6 % (при t=2,4, p<0,05), в застрибуваннях на висоту 0,7 м – 13,6 % (при t=1,6, p<0,05), в згинанні розгинанні рук в упорі лежачі за 20 с - 7,6 % (при t=3,9, p<0,05), в підйомі тулуба з положення лежачі за 30 с – 8,5 % (при t= 2,7, p <0,01), в швидкісно-силовому індексі – 23 % (при t = 0,8 p>0,05), в масі ногою вперед за 15 с – 25 % (при t= 3, p< 0,05), в масі ногою в бік за 15 с – 20 % ( при t=3,1, p<0,05), в стрибках на скакалці 16,1 % (при t= 3,1, p< 0,05), в стібках у висоту 6,1 % (при t= 0,5, p> 0,01), в ударах руками по лапі 6,4 % (при t= 3,2, p< 0,05). Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та запроваджені у практику методики, яка спрямована на вдосконалення швидкісно-силової підготовленості тхеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки та розширені наукових даних щодо шляхів вдосконалення швидкісно-силових здібностей в східних єдиноборствах. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні методики вдосконалення швидкісно-силових якостей тхеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Матеріали дослідження можуть бути використані під час навчально-тренувального процесу тренерами інших видів єдиноборств.