Короткий опис(реферат):
Актуальніть дослідження. З початком проведення змагань з тхеквондо
змінилося раніше існуюче значення майстерності бійця, яке базувалось на
великому різноманітті техніки, що дозволяла виконувати непередбачувані
атаки та завдяки ефекту несподіванки досягати перемоги в бою. Правила
змагань визначили обмежену кількість припустимої техніки бою, що стало
досить обмеженим; тому спортсмени, з невеликими відмінностями, володіють
практично однаковим обсягом технічних дій. Тому вони розробили різні
атакуючі та контратакуючі комбінації, які ґрунтуються на використанні,
подоланні та нейтралізації оборони противника після загроз або фальшивих
атак, а також використання контратак після викликів та провокацій.
Тактика тхеквондо - це вміння використовувати різноманітні технічні
прийоми з огляду на індивідуальні техніко-тактичні, морально-вольові та
фізичні можливості у боротьбі з різними супротивниками, які відрізняються за
стилем та манерою.Тактична вправність проявляється у здатності ефективно
контролювати сильні сторони противника, використовувати його слабкі
сторони, і, одночасно, застосовувати власний індивідуальний підхід до бою.
На підставі аналізу науково-методичних джерел, інформації з Інтернету
та узагальнення передового практичного досвіду стало очевидним, що
успішність спортсменів у єдиноборствах суттєво залежить від їхніх
психофізіологічних особливостей. Тому дослідження впливу
психофізіологічних можливостей на тактичну підготовленість на сучасному
розвитку тхеквондо є дуже актуальними.
Мета дослідження: Вдосконалити тактичну підготовленість
тхеквондистів-юніорів на підставі аналізу їх психофізіологічних показників.
Завдання дослідження: Провести аналітичний огляд з проблематики
тактичної підготовки в єдиноборствах; Підібрати комплекс спеціальних
завдань для вдосконалення тактичної підготовленості з урахуванням
психофізіологічних особливостей тхеквондистів-юніорів; Обґрунтувати, за
підсумками педагогічного експерименту, запропоновані нововведення, надати
практичні рекомендації щодо вдосконалення тактичної підготовленості.
Матеріал і методи дослідження. В досліджені було використано
наступні наукові методи: аналіз літературних джерел; педагогічні
спостереження; відеокомп'ютерний аналіз; педагогічне тестування;
психофізіологічні вимірювання; педагогічний експеримент; методи
математичної статистики.
Для оцінки показників контрольних поєдинків, у яких взяли участь
спортсмени, що брали участь у педагогічному експерименті,
використовувалася спеціалізована комп'ютерна програма для відеоаналізу під
назвою «Martial Arts Video Analysis». Алгоритм цієї комп'ютерної програми
було створено таким чином, щоб можна було оперативно фіксувати важливі
моменти під час змагань і оцінювати їх, встановлювати параметри для оцінки
виконуваних дій.
Для оцінки психофізіологічних показників було використано комплекс
тестів, які були розроблені на кафедрі одноборств, а саме тести: оцінка реакція
вибору; оцінка реакція на обʼєкт, що рухається; теппінг-тест; оцінка
короткочасної зорової пам’яті.
Аналіз результатів психофізіологічних досліджень надав інформацію
про індивідуально-типологічні особливості прояву сенсомоторних реакцій,
сили нервової системи, особливостей сприйняття інформації та інші, які в
загалі формують стиль ведення двобою єдиноборцями.
На підставі аналізу наукових джерел, консультацій з тренерами та
результатів психофізіологічних вимірювань були розроблені спеціальні
навчальні завдання з метою вдосконалення тактичної підготовленості юніорів-
тхеквондистів. Ці завдання включали в себе наступне:Ігрові вправи на
відчуття дистанції; Ігрові вправи на відчуття часу початку атакуючих дій;
Ігрові вправи на утримання лінії атаки; Ігрові вправи на вдосконалення
підготовчих дій; Ігрові вправи для вдосконалення здібностей використання
ситуативних дій; Навчально-тренувальні бої за завданням, де необхідно
провести бій в запропонованому стилі; Навчально-тренувальні бої з
декількома супротивниками, де необхідно змінювати тактику відповідно до
суперника.
Педагогічний експеримент було організовано у ДЮСШ №2 у місті
Харкові в період з травня 2023 року по вересень 2023 року. Учасниками
експерименту було 22 тхеквондиста-юніора (14,7±0,18 років, КМС, 1
розряд).Були створені контрольна та експериментальна групи, кожна з яких
складалася з 11 спортсменів, і були визначені параметри для подальших
досліджень.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що на підставі вивчення
психофізіологічних можливостей спортсменів можна підібрати вправи щодо
вдосконалення індивідуальної манери ведення поєдинку, використовуючи
свої найсильніші сторони.
Результати дослідження. На підставі дослідження контрольних
поєдинків спортсменів досліджуваних груп, на початку педагогічного
експерименту, з’ясовано особливості техніко-тактичної підготовленості
тхеквондистів та те, що за кількістю отриманих перемог досліджувані групи
рівні.
Аналіз психофізіологічних показників свідчить, що між цими
показниками спортсменів контрольної та експериментальної груп на початку
педагогічного експерименту, немає статистично значимих відмінностей
(р>0,05).
Основне завдання підвищення рівня тактичної підготовленості це
результат в змагальних поєдинках. Тому наприкінці педагогічного
експерименту були проведені контрольні двобої між спортсменами
досліджуваних груп згідно вагових категорій та правил змагань з тхеквондо
ВТФ.
Згідно аналізу отриманих даних щодо контрольного поєдинку можна
стверджувати, що спортсмени експериментальної групи наприкінці
дослідження отримали статистично більше (p<0,05) переможних балів ніж
спортсмени контрольної групи. Кількість нанесених ударів у спортсменів
експериментальної групи зменшилась, хоча її кількість немає статистичних
відмінностей (p>0,05) від результату контрольної групи. Ефективність
атакуючих дій у спортсменів експериментальної групи зросла та має
статистично значимі відмінності (p<0,05) від ефективності атакуючих дій
спортсменів контрольної групи. За підсумками контрольних поєдинків
спортсмени експериментальної групи здобули 10 перемог та один бій
програли.
Висновки. Аналіз психофізіологічних показників єдиноборців у
комплексі дозволить виявити їхні індивідуальні особливості та визначити
шляхи для покращення спортивної підготовки кожного конкретного
спортсмена. Взаємозв'язок стилів ведення поєдинку єдиноборцями з їх
психофізіологічними особливостями є важливим аспектом в розумінні та
аналізі бойових мистецтв і єдиноборств. На підставі аналізу
психофізіологічних показників тхеквондистів-юніорів підібрано комплекс
спеціальних завдань для покращення тактичної підготовленості.
Експериментально обгрунтовано, що комплекс спеціальних навчальних
завдань статистично значимо (р<0,05) покращив рівень тактичної
підготовленості юніорів-тхеквондистів.