Зміна точності рухів баскетболісток 12–13 років під впливом спеціально підібраних вправ

Abstract

Високий рівень розвитку координації, досягнутий на початкових етапах спортивного тренування, є важливим чинником оптимізації координаційної та технічної підготовки, запобігання застою в приростах продуктивності та додання змагальним рухам економічності, різноманітності, різноманітності та, зрештою, більш ефективних. Одним з найважливіших видів координаційних здібностей, для баскетболу, є здатності до оцінки, відмірювання, відтворення та диференціації часових, просторових і силових параметрів рухів, що основані на пропріорецептивній чутливості. Кваліфікаційна робота присвячена проблемі визначення стану і вдосконалення здібностей до оцінки та регулювання просторово-часових та динамічних параметрів рухів юних баскетболістів у навчально-тренувальному процесі. Мета роботи: Визначити вплив спеціально підібраних вправ на точність рухів за просторовими, часовими і динамічними параметрами баскетболісток 12–13 років. Завдання дослідження. В нашій роботі вирішувались наступні завдання: 1. Провести аналіз науково-методичної літератури з проблеми стану і розвитку точності рухів юних спортсменів за просторово-динамічними і просторово-часовими параметрами. 2. Вивчити точність руху за просторовими, часовими і динамічними параметрами баскетболісток 12–13 років. 3. Підібрати вправи, спрямовані на зміни точності рухів баскетболісток на етапі попередньої базової підготовки та експериментально перевірити їх ефективність. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 12 юних баскетболісток 12–13 років, що тренуються в СДЮСШОР міста Одеса, стаж занять баскетболом яких 3-4 роки. Домінантна рука у всіх спортсменок була права. Тестові завдання проводилися на початку тренування і в кінці тренування середньої інтенсивності. Вивчення питання дало можливість встановити, що високий рівень підготовки гравців у баскетболі багато в чому залежить від використання у тренувальному процесі вправ координаційної спрямованості. Для підвищення показників точності рухів за просторовими, часовими і динамічними параметрами у баскетболісток 12-13 років були використані такі вправи: кидки м’яча різної ваги на задану відстань, стрибками на вказану відстань; біг із заданою швидкістю, виконання вправ на час (кидки, передачі, ведення м’яча), вправи із переміщеннями на визначений час, гра із обмеження часу на атаку (10 с, 14 с, 24 с). Підвищення інтенсивності під час використання координаційних вправ проходило за рахунок: збільшення координаційної складності завдань шляхом збільшення числа варіативності вправи; підвищення вимог до точності, швидкості, економічності виконання технічних прийомів; виконання координаційних вправ в умовах дефіциту часу; скорочення пауз між вправами і між серіями вправ; виконання координаційних вправ після фізичних навантажень. Результати: Встановлено, що точність диференціювання просторових, часових і динамічних параметрів рухів не однакова при відтворенні рухів домінантною і недомінантною рукою. Точність диференціювання м'язового зусилля домінантною рукою була вище при виконанні рухів без контролю зору і нижче з зоровим контролем. Виявлено, що рухова асиметрія неоднаково виявлялася в різних умовах – при відтворенні рухів під контролем зору і без зорового контролю. Визначено, що на неї впливає тренувальне навантаження. Як до тренування, так і після його закінчення точність відтворення амплітуди рухів домінантною рукою була вище при відтворенні руху з зоровим контролем і, навпаки, нижче без зорового контролю. Під впливом фізичного навантаження тренування середньої інтенсивності мало місце погіршення точності відтворення амплітуди рухів у різних умовах. Однак, достовірним було поліпшення точності диференціювання простору недомінантною кінцівкою без зорового контролю (р<0,05). Використання у тренувальному процесі баскетболісток 12–13 років спеціально підібраних вправ показало, покращення результатів за всіма тестами. У здібності відтворювати просторові параметри правою рукою найбільші зрушення відбулися, як на початку, так і після тренувального заняття без зорового контролю (4,4 %), у здібності відтворювати часові параметри – після тренувального заняття без зорового контролю (2,35 %), у здібності відтворювати динамічні параметри – після тренувального заняття правою рукою без зорового контролю, (4,4 %). Висновок. Після педагогічного експерименту спостерігалися достовірні зміни у показниках помилки просторового руху без зорового контролю, як правої, так і лівої руки, як до, так і після тренувального заняття (р<0,05). Покращення результатів відчуття часу, як до, так і після тренування, як із зоровим контролем, так і без нього достовірних змін не мали (р>0,05). Достовірні зміни відбулися у показниках помилки динамічного руху без зорового контролю, як до, так і після тренування правої руки (р<0,05) та після тренувального заняття без зорового контролю лівої руки (р<0,05).