Короткий опис(реферат):
Мета. Ефективність спортивної підготовки юних футболістів
визначається взаємодією фізичної, технічної, тактичної,
теоретичної, інтегральної та психологічної складових. У
командному виді спорту важливе значення мають комунікативні
та організаторські схильності як психологічні передумови
ефективної взаємодії та реалізації лідерського потенціалу.
Метою роботи було визначити й порівняти вікові особливості
комунікативних та організаторських схильностей юних
футболістів.
Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети
дослідження було використано аналіз науково-методичної
літератури, порівняння, психологічна діагностика за методикою
«Оцінка комунікативних і організаторських схильностей (КОС)»
В. В. Синявського та Б. О. Федоришина, методи математичної
статистики, критерій Краскела–Уолліса. Досліджено 3 групи
футболістів (n=108: 9–10 (n=33), 13–14 (n=37) та 16–17 років
(n=38) ДЮСШ м. Києва.
Результати. Встановлено значну індивідуальну варіативність
показників.
Комунікативні схильності виявилися більш
сформованими порівняно з організаторськими. Їх середні
значення становили 3,00±1,58; 2,92±1,40 та 3,21±1,45 бала
відповідно у трьох вікових групах, організаторських – 2,03±1,33;
2,24±1,42 та 2,34±1,38 бала. У старшій групі спостерігалася
більша частка спортсменів із високим і дуже високим рівнями
комунікативних схильностей, тоді як за організаторськими
схильностями переважав низький рівень. Статистично значущих
вікових відмінностей не виявлено за комунікативними (H=0,75;
p=0,69) та організаторськими схильностями (H=1,11; p=0,57).
Висновки. Комунікативні та організаторські схильності є
важливими психологічними передумовами, але не безпосередніми
показниками реалізації лідерських функцій. Комунікативний
компонент створює передумови для інформаційної, мотиваційної,
посередницької та представницької функцій, організаторський –
для планування, координації та прийняття відповідальності.
Обґрунтовано необхідність їх цілеспрямованого розвитку та
застосування принципів розподіленого лідерства.