Короткий опис(реферат):
Мета. Урахування індивідуальних темпів біологічного розвитку
юних спортсменів є однією з ключових передумов підвищення
ефективності сучасної системи спортивної підготовки. У під
літковому віці суттєві відмінності у швидкості морфофункціо
нального дозрівання призводять до того, що календарний вік не
завжди відображає реальний рівень розвитку організму. За таких
умов використання біологічного віку як критерію індивідуаліза
ції тренувального процесу набуває вагомого значення, особли
во у футболі, де результативність значною мірою визначається
швидкістю сенсомоторних реакцій, координаційними здібностя
ми та рівнем фізичної підготовленості. Мета – визначити темп
біологічного розвитку футболістів 14 років на основі показників
сенсомоторного реагування та встановити особливості його вза
ємозв’язку з показниками фізичної підготовленості.
Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 30 футболістів
віком 14 років. Для оцінювання латентного періоду сенсомо
торної реакції використовували апаратно-програмний комплекс
«Діагност-1» відповідно до запатентованої методики визначення
сенсомоторної реактивності. Темп біологічного розвитку визна
чали шляхом зіставлення фактичних показників сенсомоторного
реагування з нормативними значеннями, після чого розраховува
ли біологічний вік спортсменів. Показники фізичної підготовле
ності оцінювали за результатами стрибка у довжину з місця, бігу
на 30 м із проміжною фіксацією часу на 10 та 20 м, тесту «7×30
м» і тесту Іллінойс. Реєстрацію часових показників здійснювали
із застосуванням фотоелектронної системи Witty, що забезпечує
високу точність вимірювань.
Результати. Встановлено значну індивідуальну варіативність
темпів біологічного розвитку серед юних футболістів однакового
паспортного віку. За середнього хронологічного віку 14,02 років
розрахований біологічний вік коливався від 11,0 до 16,2 років. До
групи спортсменів із нормальним темпом біологічного розвитку
було віднесено 53,3 % учасників дослідження, тоді як частка аксе
лерантів і ретардантів становила по 23,3 %. Порівняльний аналіз
результатів педагогічного тестування засвідчив перевагу спортс
менів із прискореним біологічним розвитком за всіма досліджу
ваними показниками. Зокрема, вони продемонстрували кращі ре
зультати у стрибку в довжину з місця, спринтерському бігу, тесті
спеціальної витривалості «7×30 м» та тесті Іллінойс порівняно з
футболістами, які характеризувалися уповільненим темпом біоло
гічного дозрівання.
Висновки. Отримані результати свідчать, що темп біологічного
розвитку, визначений за показниками сенсомоторного реагуван
ня, узгоджується з рівнем фізичної підготовленості юних футбо
лістів. Виявлені закономірності підтверджують доцільність використання сенсомоторних показників для оцінювання біологічної
зрілості спортсменів та обґрунтовують необхідність індивідуалі
зації тренувального процесу з урахуванням темпів біологічного
розвитку