Короткий опис(реферат):
Мета. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю
підвищення ефективності формування здоров'язбережувальної
компетентності здобувачів освіти у процесі фізичного виховання
в умовах розвитку інклюзивної освіти, реалізації принципів
безбар'єрності та зниження рівня рухової активності молоді.
Особливого значення у цьому контексті набуває використання
адаптивних спортивних ігор як універсального педагогічного
засобу, що забезпечує доступність, безпечність, варіативність та
активну участь усіх здобувачів освіти незалежно від рівня їхньої
фізичної підготовленості чи функціональних можливостей. Мета:
обґрунтувати та розробити структурно-функціональну модель
формування здоров'язбережувальної компетентності здобувачів
освіти засобами адаптивних спортивних та рухливих ігор.
Матеріал і методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної
літератури, систематизацію сучасних підходів до формування
здоров'язбережувальної
компетентності
студентів,
метод
моделювання для розроблення структурно-функціональної
моделі.
Результати. Результати дослідження засвідчили, що адаптивні
спортивні ігри мають значний потенціал для формування здо
ров'язбережувальної компетентності здобувачів освіти, оскільки
сприяють розвитку рухових умінь і навичок, підвищенню рівня
рухової активності, формуванню мотивації до здорового способу
життя, соціальної взаємодії, емпатії, толерантності та інклюзив
ної культури. Запропоновано структурно-функціональну модель
формування здоров'язбережувальної компетентності студентів,
яка інтегрує концептуально-методологічний, організаційно-зміс
товий, методичний і процесуальний блоки, компоненти компе
тентності, критерії оцінювання та очікувані результати. Розро
блено методичні рекомендації щодо використання комплексу
адаптивних спортивних ігор у процесі фізичного виховання здо
бувачів освіти.
Висновки. Використання адаптивних спортивних ігор є ефек
тивним засобом формування здоров'язбережувальної компетент
ності здобувачів освіти, забезпечує доступність фізичного вихо
вання, розвиток фізичного, психічного й соціального здоров'я,
підвищує мотивацію до рухової активності та сприяє форму
ванню інклюзивної культури. Запропонована модель може бути
використана як теоретико-методична основа для вдосконалення
організації фізичного виховання у закладах вищої освіти.