Короткий опис(реферат):
Найбільш характерною особливістю розвитку
сучасного футболу, зокрема і юнацького, є збільшення інтенсивності гри, у якій
проявляються індивідуальна, групова, командна техніко-тактична майстерність і
висока фізична підготовленість гравців. Відомо, що техніко-тактична
майстерність характеризується значним обсягом та різнобічністю технічних
прийомів, якими володіє футболіст, а також вмінням ефективно застосовувати ці
прийоми в поєднанні з тактичними діями в умовах гри. Техніка футболу
становить собою сукупність великої групи прийомів та способів взаємодії з
партнерами, тому їх вивчення та засвоєння перетворюється на складний і
тривалий процес [1, 4, 6].
Сучасні дослідження в галузі дитячо-юнацького футболу привертають увагу
вчених до проблем, пов’язаних з пошуком ефективних і методично
обґрунтованих підходів до розв’язання питань з удосконалення різних видів
підготовки спортсменів, зокрема і техніко-тактичної [3, 5, 6].
Отже, питання розробки нових засобів підвищення ефективності показників ігрової діяльності на різних етапах багаторічної підготовки футболістів
залишається актуальним.
