Зміни у показниках периферійного зору баскетболісток 11–12 років під впливом спеціально підібраних вправ

Abstract

У командних ігрових видах спорту периферичний зір може бути корисним для одночасного відстеження рухів суперни-ків і товаришів по команді. Мета дослідження: експериментально перевірити ефективність спеціально підібраних вправ, спрямованих на зміни у показниках периферійного зору баскетболісток 11–12 років. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, метод пірометрії, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Для визначення показника периферійного поля зору використовувався прилад «Пери-метр Форстера». Поле зору визначалося для лівого і правого ока окремо на білий, і зелений кольори двох основних ме-ридіанів – горизонтального назовні (до скроні) і до середини (до носа) та вертикального – до гори і до низу. Дослідження проходило науково-дослідний лабораторії Харківської державної академії фізичної культури. У дослідженні прийняли участь 30 баскетболісток м. Харкова у віці 11–12 років. З метою встановлення ефективності використання спеціально підібраних вправ під час тренувань юні баскетболістки були поділені на контрольну та експериментальну групи, кожна з яких налічувала по 15 дівчат. Протягом 4 місяців тренувальний процес баскетболісток експериментальної групи базу-вався на стандартній програми підготовки для ДЮСШ з баскетболу та доповнювався спеціально підібраними комплек-сами вправ, спрямованими на розвиток периферичного зору та покращення стану очних м'язів. Спеціальні комплекси вправ, спрямовані на розвиток периферичного зору, виконувалися в підготовчій і основній частині кожного тренування. На кожному тренуванні використовувалося 3-5 вправ, спрямованих на розвиток периферійного зору. Для самостійного виконання вдома баскетболісткам пропонувалося виконувати вправи, що поліпшують працездатність циліарного м’яза, запропоновані Рубан Л. (2016). Ці вправи виконувалися баскетболістками дома щодня. Результати дослідження. Прилад «Периметр Форстера» не дає можливості встановити поле зору за обраним напрямом більше ніж на 90º. Слід відзначити, що показник периферійного зору по горизонталі назовні, як правим, так і лівим оком, за обома кольорами у всіх баскетболісток перевищував цей показник. Таким чином, встановити показники периферійно-го зору по горизонталі назовні і дослідити вплив на дані показники спеціально підібраних вправ було не можливо. Ана-ліз показників за напрямом вгору, вниз і в середину встановив найвищі, показники по вертикальному меридіану правим і лівим оком вниз, як в КГ, так і в ЕГ. Порівнюючи показники периферійного зору правого і лівого ока на білий колір було встановлено, що в ЕГ спостерігаються достовірні відмінності в показниках вгору (t=2,54; р<0,05) та в середину (t=4,47; р<0,05), в КГ – за всіма трьома напрямами (t=2,43, р<0,05; t=2,27; р<0,05, t=3,56, р<0,05. В показниках периферійного зору правого і лівого ока на зелений колір достовірні відмінності спостерігаються тільки в ЕГ за напрямом вгору (t=2,19; р<0,05) Після педагогічного експерименту було проведено повторне тестування, результати якого вказали на достовірне покращення показників периферійного зору баскетболісток ЕК правого ока як на білий, так і на зелений колір за всіма трьома напрямами (р<0,005). Достовірні зміни в показниках периферійного зору лівого ока відбулися тільки на білий колір за вертикальним меридіаном вниз (t=2,06; р<0,05) та вгору (t=2,04; р<0,05). За іншими показниками зміни носили позитивний характер, але були не достовірні. Висновки. Використання спеціально підібраних вправ позитивно вплинуло на показники периферійного зору спортсме-нок 11–12 років ЕГ. Так, правим оком покращення склало на білий колір вгору на 5,08%, вниз на 6,08%, в середину на 9,58%; на зелений колір – на 11,82%, 5,86%, 5,91%, відповідно. Лівим оком покращення склало на білий колір вгору на 6,58%, вниз на 7,57%, в середину на 1,08%; на зелений колір – на 7,38%, 7,81%, 5,70%, відповідно