Підвищення ефективності перед-змагальної підготовки кваліфікованих спортсменів у тхеквондо WTF за рахунок застосування засобів високо-інтенсивного фітнес-тренінгу

Abstract

Мета: теоретично обґрунтувати і експериментально виявити найбільш ефективні засоби сучасного високо-інтенсивного інтервального фітнес-тренінгу перед-змагальної підготовки кваліфікованих спортсменів у тхеквондо WTF. Матеріал та методи.У дослідженні використовувались такі методи: аналіз спеціальної науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; фізіологічні тестування; метод експертних оцінок; методи математичної статистики. Результати: вибухоподібне зростання концентрації лактату від 1,16±0,5 мМ/л до 15,5±2,1 мМ/л обумовлює виконання наступного повтору даної вправи через 5 хвилин відпочинку. Отримані дані ЧСС (HR, bpm +26,2 %), VE, l/min (+128,6 %), VCO2, l/min (+135,5 %), VO2, l/min (+56,1 %), KIO2 (-27,5 %) вказують на те, що принедостатньому відновленні між підходами при виконанні досить коротких інтервальних відрізків субмаксимальної потужності (високо-інтенсивна робота до 1 хв) призводить до значного зниження спеціальної роботоздатності спортсменів. З урахуванням специфіки виду спорту, для удосконалення даного параметру підготовленості вважається за доцільне 3-5-разове виконання спеціально розроблених блоків вправ високої інтенсивності, запозичених (переважно) із сучасних методик оздоровчого фітнес-тренування. Результати змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів-тхеквондистів, підтвердили ефективність застосування засобів високо-інтенсивного фітнес-тренінгу HIIT для покращення їх перед-змагальної підготовленості. Висновки. При плануванні безпосередньої перед-змагальної підготовки кваліфікованих спортсменів-тхеквондистів в річному циклі підготовки необхідно керуватися відомостями, отриманими в результаті проведених досліджень і регламентовано підходити до визначення і поєднання інтенсивності та тривалості виконуваних вправ специфічної спрямованості, які, у свою чергу, моделюють процес змагання. Доведено, що для підвищення аеробної витривалості спортсменів необхідно 2-3 рази в тижневому мікроциклі планувати різно-інтервальні тренувальні вправи,що виконуються без істотного стомлення і зниження роботоздатності. Для удосконалення швидкісно-силових можливостей спортсменів необхідно 1-2 рази протягом мікроциклу виконувати різно-інтервальні тренувальні вправи зі скороченими відрізками роботи максимальної інтенсивності тривалістю до 30 с.