Ефективність програми фізкультурно-оздоровчих занять із використанням народних ігор в процесі фізичного виховання дітей 3-4 років

Abstract

Одним із напрямів фізичного виховання та гармонійного розвитку дітей дошкільного віку є використання різних форм і засобів ігрової діяльності. Мета:визначити ефективність програми фізкультурно-оздоровчих занять із використанням народнихігор у фізичному вихованні дітей 3-4років. Методи:аналіз, узагальнення та систематизація даних науково-методичної літератури; формувальний педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, психодіагностичні методи, методи математичної статистики.Організація: у дослідженні брали участь 57 дітей 3-4 років, серед яких 29 дівчаток та 28 хлопчиків. До експериментальної групи залучено 29 дітей, до контрольної –28. До програми увійшли такі ігрові засоби: сюжетні (казкові) ігри з елементами драматизації; імітаційні ігри, що копіюють тваринний та природний світ; ігри з обмеженим мовленнєвим текстом;хороводніігри і танки; ігри історичної та соціальної спрямованості; ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу; обрядові та звичаєві ігри.Результати.У межах реалізації експерименту встановлено позитивну динаміку в розвитку психомоторних якостей дітей експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп, проте вираження змін кількісних параметрів у розвитку психомоторики по завершенню експерименту відрізняється в дітей ЕГ та КГ, про що свідчать статистично кращі кількісні зміни досліджуваних показників дітей ЕГ. У результаті педагогічного впливу спостерігали поліпшення співвідношення кількості дітей за рівнем психомоторики. Наприкінці дослідження було виявлено з високим рівнем –13,33 % дівчаток, вищим за середній –26,67 % та середнім –60,00 %, а хлопчиків − з високим рівнем –14,28 %, вищим за середній –28,58 % та середнім –57,14 %, відповідно, за відсутності дітей з низьким рівнем розвитку психомоторних якостей. Також достовірно поліпшилися (p<0,05)показники психічного розвитку дітей ЕГ за усіма компонентами та досягнуто збільшення кількості дітей із позитивним емоційним станом (збільшення частки дівчаток з 66,66 до 86,67 % та з 57,14 до 85,72 % у хлопчиків). Загальний емоційний клімат в ЕГ наприкінці дослідження відповідав високому ступеню сприятливості.