Зміни показників спеціальної фізичної підготовленості та психофізіологічних реакцій після застосування спеціально-підібраних вправ у тенісистів 7-8 років

Abstract

Теніс настільний відноситься до спортивних ігор, що дає можливість усунути руховий дефіцит, забезпечити гармонійний розвиток рухових якостей спортсменів, формувати стійку мотивацію здорового способу життя. Одним із напрямів в багаторічній підготовці спортсменів є раціональне використання засобів і методів вдосконалення рухових здібностей дітей з метою зміцнення їх здоров’я, покращення фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що особливостями рухової діяльності в настільному тенісі є високі вимоги до швидкості рухів, спритності, витривалості, почуттю м’яча, вигостреного ігрового мислення, хорошої реакції, здатності швидко приймати рішення. Заняття тенісом настільним, підвищують рівень загальної і спеціальної фізичної підготовки, удосконалює функціональні можливості спортсменів, підсилюють різноманітні функції організму. У науково-методичній літературі представлено низка наукових робіт присвячених проблемі багаторічної спортивної підготовки (Г. Н. Арзютов, В. М. Зюзь, 2007; Гришко Л.Г., Гришко Ю.Ю., Ібраїмова М.В., 2013 та інші), які певною мірою висвітлюють проблему підготовки спортсменів в тенісі настільному. Науковці визначають, що час сенсомоторних реакцій є одним з найбільш простих, доступних та досить точних нейрофізіологічних показників, які відображують динаміку швидкості нервових процесів та їх переключення, моторну координацію, загальну працездатність та активність ЦНС в різні періоди спортивної підготовки. Практика тренувального процесу та змагань з тенісу настільного показує, що тенісист повинен володіти такими необхідними якостями, як стартова швидкість, швидкість реакції, швидкісна витривалість, швидкісна та вибухова сила і силова витривалість. Теніс настільний вимагає від спортсменів швидкого мислення, миттєвої реакції, рухів, доведених до повного автоматизму. Розвиток і закріплення цих якостей в молодому віці здійснюється набагато легше і ефективніше. По мірі зміцнення фізичних можливостей, які є основою всякої гри, одночасно формуються, закріплюються, удосконалюються специфічні навички рухів тенісиста. У працях фахівців приділяється достатньо уваги проблемам розвитку та удосконаленню спеціальної фізичної підготовленості спортсменів в тенісі настільному на етапах початкової підготовки та підготовки кваліфікованих спортсменів (Зюзь В.М., 2004; Щекотіхіна Н.Д., Шевченко О.О., 2017; Щирба Г., Щирба Ю., Карпяк Б., 2009, Асєєва Я.Ф., Шевченко О.О., 2018 та ін.). Водночас у науково-методичній літературі недостатньо висвітлені взаємозв’язки між розвитком спеціальних фізичних якостей та психофізіологічними реакціями у спортсменів на етапі початкової підготовки в тенісі настільному, що вказує на актуальність проблеми та вибір теми дослідження. Мета дослідження: дослідити зміни психофізіологічних реакцій та показників спеціальної фізичної підготовленості після застосування спеціально-підібраних вправ у спортсменів 7-8 років в настільному тенісі. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати і узагальнити теоретичний матеріал з питання розвитку та удосконалення спеціальної фізичної підготовленості та психофізіологічних реакцій у навчально-тренувальному процесі спортсменів в настільному тенісі. 2. Визначити рівень показників спеціальної фізичної підготовленості та психофізіологічних реакцій в групі початкової підготовки настільному тенісі. 3. Дослідити зміни рівня показників спеціальної фізичної підготовленості та психофізіологічних реакцій у спортсменів 7-8 років в настільному тенісі після застосування спеціально-підібраних вправ. 4. Виявити кореляційні взаємозв’язки між показниками спеціальної фізичної підготовленості та психофізіологічними реакціями у тенісистів 7-8 років. Об’єкт дослідження: спеціальна фізична підготовка спортсменів 7-8 років на етапі початкової підготовки в настільному тенісі. Предмет дослідження: зміни між показниками спеціальної фізичної підготовленості та психофізіологічних реакцій в групі початкової підготовки настільного тенісу. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічні методи:тестування спеціальної фізичної підготовленості; тестування психофізіологічних реакцій за допомогою комп’ютерної програми педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Дослідження проводились з вересня 2024 року по квітень 2025 року на базі комунального закладу «Комлексна дитячо - юнацька школа № 11 Харківської міської ради». В дослідженні прийняли участь 16 тенісистів (хлопчиків) 7–8 років, які займаються в групі початкової підготовки 1року навчання в КДЮСШ. Тренування спеціальної фізичної підготовленості проходило два рази на тиждень по 20-25 хвилин. Результати: Педагогічне тестування первинного рівня показників швидкісних та швидкісно-силових здібностей виявило, що у бігу по "вісімці" середній результат склав 41,75 с при m=±0,73; у стрибку в довжину з місця 106,15 см при m=±1,54; у стрибках зі скакалкою середній результат був 62,3 рази при m=±1,82, у бігу боком навколо столу середній результат був 33,12с при m=0,61. Можна відокремити, що показники у стрибку в довжину з місця, як нижче середнього; показники стрибки зі скакалкою за 45с, як незадовільний; показники у бігу по "вісімці", як незадовільний; показники біг боком навколо столу, що визначають рівень швидкісних та координаційних здібностей як незадовільний. Кореляційний аналіз взаємозв’язків між показниками психофізіологічних реакцій та спеціальної фізичної підготовленості не виявив суттєвих значущостей між ними. 3. Проведений педагогічний експеримент із застосуванням спеціально-підібраних вправ для розвитку спеціальних фізичних здібностей спортсменів у повторному педагогічному тестуванні визначив позитивні зміни результатів. Так, у стрибку в довжину з місця, можна визначити, що вони збільшилися на 10 см, що складає 8,3% та мали достовірну різницю р<0,001 при t=3,9; у стрибках зі скакалкою 45с в кінці дослідження покращилися в середньому на 2,6 разів, що склало 2,5%, але не мали достовірної різниці р>0,05 при t=1,1; у бігу по “вісімці” також збільшилися на 2,95 с, що склало 2,7% та мали достовірну різницю р<0,05 при t=2,8; у бігу боком навколо столу визначилися достовірні зміни показників на рівні 2,02 с, що склало 1,89%, р<0,05 при t=2,3. Оцінюючи показники повторного тестування, можна визначити, що можна відокремити, що показники у стрибку в довжину з місця, що визначають рівень розвитку швидкісно-силових якостей як підготовлений; показники стрибки зі скакалкою за 45с, що визначають рівень швидкісно-силових якостей та витривалості як незадовільний; показники у бігу по “вісімці”, що визначають рівень швидкісних здібностей як нижче середніх; показники у бігу боком біля столу, що визначають рівень швидкісних та координаційних здібностей як нижче середніх. Отримані зміни психофізіологічних показників у тенісистів 7-8 років не мали достовірної різниці після педагогічного експерименту. Кореляційний аналіз показників визначив низку не суттєвих значущостей у тенісистів 7-8 років: стрибки зі скакалкою за 45с мають зв’язки з показниками реакції на рухомий об’єкт r=0,52, у бігу боком навколо столу значущі зв’язки з показниками стійкістю до збиваючих сигналів r=0,49, стрибки в довжину з місця визначилися зв’язки з реакцією на відмінності динамічного об’єкту r=0,48. Зворотні зв’язки виявилися у реакції на рухомий об’єкт та стійкістю до збиваючих сигналів r=-0,46. Таким чином, застосування спеціально-підібраних вправ для розвитку спеціальних фізичних здібностей принесло позитивні зміни результатів. Можна визнати, що у тренувальному процесі з тенісу настільного в групах початкової підготовки для дітей 7–8 років. необхідно і подальше спрямовувати фізичну підготовку на розвиток та удосконалення спеціальних фізичних якостей, приорітетними на етапі початкової підготовки з них є швидкісні та швидкісно-силові здібності, координаційні здібності та витривалість.