Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Хороших, Олена Костянтинівна | |
| dc.date.accessioned | 2026-02-15T08:31:35Z | |
| dc.date.available | 2026-02-15T08:31:35Z | |
| dc.date.issued | 2026-02 | |
| dc.identifier.uri | http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/851 | |
| dc.description.abstract | Баскетбол належить до провідних видів спорту, яким активно займаються особи з інвалідністю різних нозологій, зокрема й люди з порушеннями слуху. Одним із ключових елементів гри є боротьба за м’яч, що відскочив від щита чи корзини. За статистичними даними, у середньому близько 50 % усіх кидків під час матчу завершуються відскоком м’яча. Мета дослідження – визначити ефективність ігрових дій у боротьбі за м’яч на щиті баскетболісток з вадами слуху на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Завдання роботи: 1.На основі аналізу науково-методичної літератури вивчити ситуації, що виникають при підборі м’яча і наявні методики для підвищення ефективності боротьби за м’яч, що відскочив. 2. Проаналізувати ігрові показники боротьби на щиті гравчинь з вадами слуху в іграх чемпіонату України серед команд вищої ліги та збірної команди України на Дефлімпійських іграх. 3. Вивчити показники фізичної підготовленості та психофізіологічних станів баскетболісток з вадами слуху на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. 4. Виявити взаємозв’язок показників фізичної підготовленості, психофізіологічних станів з ефективністю боротьби за відскок м’яча на щиті висококваліфікованих баскетболісток з вадами слуху. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 14 гравчинь збірної команди України з баскетболу з вадами слуху, які також є гравцями жіночої команди вищої ліги Інваспорт-СДЮСШОР-5 м. Дніпро. Було проаналізовано ігри чемпіонату України 2024-2025 років, в яких приймала участь жіноча команда та показники ігор під час Дефлімпійських ігор 2025 року. В іграх вивчався один з основних моментів гри – підбор м’яча на щиті після невдалого кидка. Результати. Жіноча команда з вадами слуху в чемпіонаті України демонструвала стабільно високий рівень ефективності у боротьбі за відскок м’яча. У середньому за гру команда виконує 45,84 підбирання, з яких понад 32 у захисті. У домашніх матчах показники підбирань були дещо вищими, проте статистично достовірної різниці не виявлено (р>0,05). У виграних іграх команда виконувала на 7,4 підбирання більше, зокрема на своєму щиті – на 4,7 більше, що є статистично значущим фактором успіху (р<0,05). Показники по чвертях залишаються відносно стабільними, що свідчить про рівномірну активність протягом гри. При оцінці стану фізичної підготовленості баскетболістки з порушеннями слуху показували такі результати: за 1 хвилину виконували 152,5±10,6 стрибки на стрибальці, серійна стрибучість на швидкість – 14,2±3,50 14,2±3,50 с, стрибали у гору з місця на 37,4±6,26 см, похибка при стрибку угору на 50 % від максимального – 4,86±1,02 см. При виконанні стрибка помилка склала: при оберті на 90° – 14,2±3,50°, на 270° – 7,05±1,80°. Час простої зорової реакції у баскетболісток із порушеннями слуху в середньому становив 239,05±0,02 мс, що відповідає рівню вище середнього. Показник відчуття часу був на рівні 78,84±4,50 % точності відтворення. Кореляційний аналіз фізичної підготовленості і ігрових показників результативності гри на щиті в матчах команди Інваспорт-СДЮСШОР-5 встановив що показник підбору м’яча на щиті (загалом за гру) має низьку зворотну кореляцію із показником кількості стрибків на стрибальці протягом 1 хвилини (r=-0,499), серійної стрибучості (-0,517), середні показники кореляційної залежності з висотою стрибка з міста (r=0,679), високу кореляцію із простою зоровою реакцією (r=0,857) і відчуттям часу (r=0,745). Для удосконалення успішної боротьби за м’яч, як на чужому, так і своєму щиті для дефлімпійської збірної команди тренерським штабом у підготовку були включені вправи спрямовані на підвищення висоти стрибка і покращення реакції на м’яч. Участь у чемпіонаті України серед команд вищої ліги використовувалася як підготовка до Дефлімпійських ігор 2025 року. Аналіз результатів Дефлімпійських ігор показав, що збірна команда України виконала у середньому за гру 44,0±2,55 підбирань м’яча, із них 13,4±2,66 на чужому щиті та 30,61±3,36 на своєму, що відповідає показникам зафіксованим у чемпіонаті України. Це свідчить про стабільність ігрових дій та ефективність підготовки. Висновок: Аналіз ігрової результативності баскетболісток в іграх чемпіонату України серед жіночих команд вищої ліги встановив: команда в середньому за гру виконувала 44,0±2,55 підбирань м’яча на щиті, з них на чужому щиті – 13,4±2,66, на своєму – 30,61±3,36, відповідно. Аналіз результатів Дефлімпійських ігор 2025 року показав, що збірна команда України виконала 220 підбирань м’яча (30,5 % на чужому щиті та 69,5 % на своєму), що відповідає пропорціям, зафіксованим у чемпіонаті України. Це свідчить про стабільність ігрових дій та ефективність підготовки. Порівняння з чемпіонатом України показало майже ідентичні результати, що дозволяє розглядати національний чемпіонат як ефективний етап підготовки до міжнародних змагань. Досягнення 3-го місця на Дефлімпійських іграх підтверджує, що тренувальна програма була науково обґрунтованою, методично правильною та практично результативною. | uk |
| dc.publisher | Харківська державна академія фізичної культури | uk |
| dc.subject | баскетболістки з вадами слуху | uk |
| dc.subject | підбор м’яча | uk |
| dc.subject | боротьба на щиті | uk |
| dc.subject | ефективність ігрових дій | uk |
| dc.subject | Дефлімпійські ігри | uk |
| dc.title | Ефективність дій в боротьбі за відскок м´яча на щиті баскетболісток з вадами слуху на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей | uk |
| dc.type | Other | uk |