ОПТИМІЗАЦІЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ БОРЦІВ-ЮНАКІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Abstract

Актуальність дослідження. Науковці відзначають, що процес спортивного тренування, від початкової підготовки до етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, характеризується певною системністю та структурованістю. Кожен з етапів багаторічної підготовки спрямований на формування специфічних знань, умінь та навичок, пов'язаних з особливостями конкретного виду спорту. Спортивна підготовка включає такі компоненти: систему тренувань; систему змагань; чинники, які підвищують ефективність як тренувальної, так і змагальної діяльності. Сучасний рівень знань та запити спортивної практики вимагають розглядати спортивну підготовку як цілісний багаторічний процес, що дозволяє спортсменові протягом кар'єри досягти максимально можливих результатів і продемонструвати їх у найважливіших змаганнях. Важливо підкреслити, що сучасна система спортивної підготовки обумовлена різними факторами, що відображають багатогранне й послідовне вирішення завдань, пов'язаних з індивідуальними й статевими особливостями спортсменів, віком початку занять спортом, структурою змагальної діяльності та закономірностями розвитку різних аспектів спортивної майстерності. Усі ці фактори спрямовані на досягнення головної мети – досягнення максимально можливих спортивних результатів. Спеціальна підготовка зосереджується на опануванні спеціальних умінь і навичок, а також на вдосконаленні фізичних якостей, що відповідають вимогам обраного виду спорту. У результаті як загальної, так і спеціальної підготовки, спортсмен підвищує рівень своєї фізичної, технічної, тактичної та психологічної готовності. Одним із ключових аспектів підготовки єдиноборців є аналіз їхнього функціонального стану. Діагностика та оцінка працездатності дозволяють прогнозувати успіх і виділяти фактори, які впливають на спортивну майстерність. Серед таких факторів важливе місце займають психофізіологічні властивості спортсменів, що оцінюються за допомогою функціональних проб і тестів (Коробейнікова, Тропін, 2021; Тропін, Романенко, Латишев, 2021; Романенко, Веретельникова, 2019 та інші). Окрім того, значення для прогнозу спортивних досягнень мають зв'язки між різними показниками спортивної підготовленості (Яременко, Андрійцев, 2015; Романенко, Веретельникова, 2019 та інші). Об'єктивним показником функціонального стану центральної нервової системи є сенсомоторні реакції різної складності (Алексєєв, Романенко, Тропін, 2022; Коробейнікова, Тропін, 2021). Дослідження психофізіологічних здібностей єдиноборців має велике значення з точки зору їх індивідуалізації підготовки. Науковцями доведено наявність взаємозв’язків між психофізіологічними здібностями та різними видами підготовки. Саме є підставою для проведення різноманітних досліджень в напрямку розробки новітніх методик спортивної підготовки в боротьбі. Напрям оптимізації тренувального процесу борців на підставі вивчення їх психофізіологічних особливостей є актуальним і потребує додаткових досліджень. Мета дослідження: вдосконалити тренувальні завдання борців-юнаків з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Завдання дослідження: провести аналітичний огляд літератури з проблеми організації тренувального процесу борців-юніорів; визначити рівень спортивної підготовленості борців та їх психофізіологічні особливості; розробити комплекс спеціальних завдань для підвищення якості тренувального процесу борців з урахуванням їх психофізіологічних особливостей; експериментально обґрунтувати ефективність запропонованих нововведень і надати практичні рекомендації з вдосконалення тренувальних завдань борців-юнаків. Матеріал і методи дослідження. В дослідженні приймали участь борці-юнаки в кількості 20 чоловік (15-17 років). У процесі роботи використовувалися наступні методи досліджень: теоретичний аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури; педагогічні спостереження навчально-тренувальних занять і змагань; опитування спортсменів і тренерів (бесіда, інтерв'ю); метод експертного оцінювання; психофізіологічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати дослідження та їх обговорення. Для визначення ефективності нововведень було організовано педагогічний експеримент. Для визначення інтегральної підготовленості борців-юнаків було організовано констатуючий експеримент, а саме проведення контрольних сутичок з визначенням переможця. На підставі результатів контрольних сутичок було сформовано контрольну та експериментальну групи по 10 чоловік в кожній. Спортсмени кожної група мали п’ять перемог та п’ять програшів. Для пошуку особливостей борців-юнаків за результатами психофізіологічних вимірювань визначені ранги кожного спортсмена та підраховані відповідні бали за виконання тестових завдань. Так, за результатами оцінки складних сенсомоторних реакцій (оцінка реакції вибору та реакції на рухомий об’єкт) визначено, що найкращі результати показали спортсмени з номерами 1, 6, 8, 9. За результатами оцінки когнітивних здібностей (короткочасна зорова пам’ять, просторове сприйняття) визначено, що найкращі результати показали спортсмени з номерами 1, 2, 8, 9. За результатами оцінки частоти рухів (теппінг-тест) визначено, що найкращі результати показали спортсмени з номерами 4, 5, 8. Аналіз отриманих результатів дозволив сформувати в експериментальній групі дві підгрупи, а саме групу в якій спортсмени мають хороші сенсомоторні реакції та вищий рівень просторового сприйняття (група №1, спортсмени 1, 2, 8, 9) та групу спортсменів, в якій є спортсмени, які мають видатні здібності щодо утриманні високої частоти руху та спортсмени з середнім результатом виконання всіх тестів (група №2, спортсмени 3. 4, 5, 6, 7). Визначення психофізіологічних особливостей борців дозволило розробити стратегію щодо побудови тренувальних завдань для досліджуваних спортсменів. Так, для спортсменів групи №1 було підібрано комплекс тренувальних завдань основу яких склали вправи щодо вдосконалення техніко-тактичної підготовленості з акцентом на розгляд та тренування різноманітних бойових ситуацій та варіативність протидій в умовах змагальної боротьби. Для спортсменів групи №2 було також підібрано комплекс тренувальних завдань основу яких склали вправи щодо вдосконалення швидкісно-силових якостей та силової витривалості. Вправи з вдосконалення техніко-тактичної підготовленості були запропоновані з акцентом на якість виконання в ускладнених умовах. В ході формуючого експерименту спортсмени експериментальної групи виконували тренувальні завдання, які були підібрані на підставі аналізу їх психофізіологічних особливостей. Спортсмени контрольної групи тренувалися згідно навчальної програми ДЮСШ. Наприкінці формуючого експерименту організовано та проведено 10 контрольних сутичок між борцями контрольної та експериментальної груп для оцінки їх інтегральної підготовленості. За підсумками проведених сутичок можна стверджувати, що борці-юнаки експериментальної групи показали кращі результати ніж борці контрольної групи (8 перемог, 2 поразки). Треба відмітити, що борці під номерами 1, 2, 8, 9, які виступали в відповідних парах в сутичках на початку дослідження програли. Саме ці спортсмени при визначенні психофізіологічних особливостей мали хороші сенсомоторні реакції та вищий рівень просторового сприйняття. Виходячи з результату перших сутичок ці спортсмени не мали можливості реалізувати свій потенціал в повному обсязі. Спеціальні тренувальні завдання, які були запропоновані цим борцям в ході формуючого експерименту позитивно вплинули на якість їх боротьби. В результаті сутичок, які були проведенні наприкінці дослідження спортсмени під номерами 1, 2, 8, 9 отримали перемогу, що підтверджую ефективність нововведень. Висновки. За результатами констатуючого експерименту на початку дослідження, а саме за результатами проведення контрольних сутичок рівень інтегральної підготовленості груп борців є однаковим (5 перемог, 5 поразок). Психофізіологічне тестування дозволило визначити особливості борців-юнаків та підібрати відповідні тренувальні завдання для підвищення якості боротьби. За підсумками проведених сутичок наприкінці дослідження можна стверджувати, що борці-юнаки експериментальної групи показали кращі результати (8 перемог, 2 поразки) ніж борці контрольної групи. Спеціальні тренувальні завдання, які були запропоновані борцям в ході формуючого експерименту позитивно вплинули на якість їх боротьби.