Оптимізація підготовки суддів з волейболу на основі модельних характеристик

Abstract

Сьогодні в Україні зроблені суттєві спроби вивести на належний рівень процес підготовки фахівців різних галузей знань. Свідченням цього є Положення про організацію професійної орієнтації населення, Концепція державної системи професійної орієнтації населення, програма державної служби зайнятості щодо професійної орієнтації молоді. Метою цих нормативних документів є удосконалення системи підготовки фахівців на основі врахування професійно важливих особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці у фахівцях. Потреби ринку праці у фахівцях галузі фізичного виховання і спорту у значній мірі пов’язані з пріорітетними напрямами діяльності Міністерства України у справах сім’ї, молоді і спорту, серед яких – залучення всіх верств населення до занять фізичною культурою та масовим спортом не зважаючи на умови військового стану. Для реалізації зазначеного напряму необхідно залучити більшу кількість суддів з масових видів спорту. Одне з провідних місць серед різних видів спорту за поширенням серед населення посідає волейбол. У процесі змагальної діяльності з волейболу, як і будь якого ігрового виду спорту, значна роль відводиться судді. На думку багатьох авторів діяльність судді під час змагань можна розглядати як педагогічний процес управління двома спортивними командами, успішність реалізація якого залежить від розуміння змісту спортивної боротьби, правильного трактування правил змагань, а також відповідного рівня фізичної і психічної підготовленості суддів. Науковці зазначають, що рівень суддівства в будь-якому виді спорту слід розглядати як об’єктивний критерій загального стану його розвитку, а подальший прогрес і спрямованість розвитку більшості спортивних дисциплін знаходиться у прямій залежності від підвищення якості суддівства. З розвитком спорту і еволюцією спортивного змагання виникає громадська необхідність створення інституту суддівства, постійного вдосконалення методики підготовки суддів. Згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій (2006) визначено завдання судді, а саме: судити змагання і проводити семінари та інструктажі за дорученням відповідних колегій суддів. Суддя повинен знати правилами змагань з відповідного виду спорту, суворо і об'єктивно застосовує їх в процесі суддівства. Він зобов’язаний сприяти проведенню змагань на високому організаційному рівні, а також., передавати знання і досвід молодим суддям, брати участь у роботі колегій суддів і пропаганді спорту, в роботі семінарів з підготовки і підвищення кваліфікації суддів. У зв’язку з цим, доцільним видається дослідити особливості суддівської діяльності, внести пропозиції до процесу підготовки суддів з волейбол на основі модельних характеристик. Все це вказує на актуальність вибраної теми. Мета дослідження - підвищити якість підготовки суддів з волейболу на основі модельних характеристик та реалізації плану підготовки, який забезпечує формування спеціальних знань та розвиток психічних процесів. Завдання дослідження: 1. За допомогою літературних джерел проаналізувати особливості гри та суддівства у волейболі. 2. Розробити модель судді з волейболу та виявити фактори формування і розвитку здібностей, які є необхідними для виконання суддівських обов’язків у волейболі. 3. Розробити та експериментально оцінити ефективність навчального плану підготовки суддів з волейболу з урахуванням модельних характеристик. Методи доcлiдження: Aнaлiз нaуково-методичної лiтеpaтуpи, педагогічне спостереження, опитування, психологічне тестування, педагогічний експеримент, методи мaтемaтичної cтaтиcтики. Мaтеpiaл доcлiдження. Для здійснення будь-якої професійної діяльності людина повинна володіти рядом спеціальних особисто-ділових якостей. Це відноситься і до суддівства гри волейбол. Однак, вивчаючи систему професійного відбору у підготовці суддів, яка діє в даній сфері, багато фахівців говорять про незадовільний рівень її функціонування. По суті, відбір та підготовка здійснюються в системі семінарських занять з перевагою вивчення правил гри. Подібний підхід, мабуть, є першопричиною невисоких оцінок роботи суддів на змаганнях різного рівня. Разом з тим сьогодні ще слабо розроблені психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості судді, формування його професійної придатності. Фундаментальні дослідження не доводяться до рівня практичних результатів і не стають надбанням практики. Це значною мірою пояснюється тим, що вони носять формальний характер, не відображають специфіки діяльності судді, вимог до судді в умовах постійного розвитку спорту у всіх його розділах. Дослідження проводилося у чотири етапа. Практичні дослідження проводилися на суддівському семінарі суддів федерації волейболу України у м. Хмельницький у серпні 2024 року. У дослідженнях брали участь досвідчені судді з волейболу, а також 20 суддів початківців, які увійшли у контрольну та експериментальну групи. Pезультaти. Для оцінки ефективності експериментального навчального плану і якості початкової підготовки суддів з волейболу, застосовувалися діагностичні методики, які раніше використовувались в нашій роботі. В якості основних показників виступали особистісні та особистісно-ділові якості. Після закінчення експерименту визначалися міжгрупові відмінності результатів підготовки між експериментальною та контрольною групами. Порівнюючи показники між експериментальною і контрольною групами підготовки суддів, було виявлено превосходство на достовірному рівні розходжень перших по відношенню до других за трьома показниками сприйняття просторових ознак, концентрація уваги, інтегральний показник. Отже, при навчанні по експериментальному плану початкової підготовки суддів з волейболу виникають більш сприятливі педагогічні умови для розвитку психічних процесів, рівень яких знаходиться в межах, наближених до моделі кваліфікованого судді. По завершенню експерименту були проведені дослідження по вивченню сформованості найбільш значущих для виконання суддівських функцій особистих якостей. Обгрунтуванням їх вибору є визначення основної функції суддівської діяльності - прийняття рішень. У зв'язку з чим вивчалися такі якості, як упевненість у собі, комунікативний контроль, реакція на стресові ситуації, вираженість сили «Я», рішучість. Згідно з отриманими даними, кількісні показники розглянутих особистісних якостей в групах, підготовлених в експериментальних і традиційних умовах, мають міжгрупові відмінності. Зокрема, було встановлено, що в експериментальній групі з п'яти зареєстрованих показників три мають більш високі значення у порівнянні з контрольною групою на рівні достовірних відмінностей: впевненість у собі ( 6,0 ± 0,46 бали), реакція на стресові ситуації ( 47,0 ± 0,75 бали), рішучість (23,2 ± 0,60 бали) впевненість у собі ( 8,5 ± 0,75 бали), реакція на стресові ситуації (52,4 ± 0,8 бала) , рішучість ( 16,6 ± 0,60 бали). Представлені дані вказують на те, що в експериментальних умовах у навчающихся сформувалася виражена потреба почувати себе впевненими, легко ставитися до стресових ситуацій, приймати рішення швидко і в більшості випадків правильно. Оцінюючи ці ж якості у суддів підготовлених за традиційною програмою, переважають наступні характеристики: потреба бути впевненим у собі загрожує небезпекою, найчастіше бачити речі і явища не такими, які вони є насправді, а такими, які відповідають їх уявленням; погано справляються зі стресом; приймати рішення обережно, але не уникаючи проблем, які вимагають негайного вирішення. Показники комунікативного контролю та вираженості сили «Я» не мають достовірних відмінностей між експериментальною (7,5 ± 0,42 бали; 10,1 ± 0,75 бали) і контрольною (6,5 ± 0,50 бали; 9,3 ± 0,35 бали) групами. Проте характеристики і тих, і інших є позитивними: високий комунікативний контроль, що дозволяє входити в будь яку роль, гнучко реагувати на зміну ситуації; притаманна автономність, яка вказує на вираженість сили власного «Я». Таким чином, результати проведених досліджень дозволяють зробити висновок, що зміст експериментального навчального плану начальної підготовки суддів з волейболу сприяє формуванню і розвитку особистісних якостей. З огляду на, що дані якості мають високу значимість в здійсненні основних суддівських дій у волейболі, можна з високою упевненістю говорити про досягнення більш високої якості навчання і початкової підготовки суддів. Виcновки вiдобpaжaють виpiшення поcтaвлених у доcлiдженнi зaвдaнь.