НАВЧАННЯ ОСНОВАМ ТЕХНІКИ ТА РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДЗЮДОЇСТІВ 6-7 РОКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВПРАВ З ФІТБОЛАМИ

Abstract

Актуальність дослідження. Для досягнення запланованого результату в дзюдо необхідно не тільки досконало володіти основами техніки, але й вміти підтримувати стійке положення тіла під час атаки суперника, вміти вивести його з рівноваги для проведення ефективного прийому. Це можливо реалізувати при певному розвитку координаційних здібностей дзюдїстів. Координаційні здібності розглядаються як комплексна, інтегральна властивість організму, в основі якої лежать здібності: до орієнтації в просторі і часі; до диференціювання (розрізнення) динамічних зусиль. Дуже важливо, що при виконанні окремих прийомів в дзюдо необхідно вміти утримувати стійке положення. Здатність до підтримки ефективної пози, утримання стійкості в дзюдо є провідним видом координаційних здібностей і визначається рядом специфічних факторів. Дзюдо це величина площі опори, величина механічного впливу з боку суперника, вміння своєчасно міняти позу відповідно площі опори, центру ваги. Спираючись на вищевикладене, дослідження даного питання є досить актуальним напрямком. Аналізуючи вищеописане, особливого значення набуває вибір спрямованості педагогічних впливів і підбору засобів тренування. Аналіз літературних джерел дозволив виявити та систематизувати засоби для навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей із застосуванням фітболів, сучасного на даний момент напряму підготовки. В результаті аналізу літературних джерел було виявлено, що в даний час існує недостатня наукова обґрунтованість спрямованості педагогічних впливів при навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей в дзюдо; необхідний підбір ефективних засобів і методів тренування для навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей у дзюдоїстів, що займаються в дитячо-юнацьких спортивних школах; відсутня наукове та методичне забезпечення тренерів-викладачів з дзюдо, що відображає засоби навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей у дзюдоїстів. Мета дослідження: підвищити ефективність навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей дзюдоїстів 6-7 років за допомогою вправ з фітболами. Завдання дослідження: 1. Здійснити аналіз літературних джерел, щодо особливостей навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей в дзюдо. 2. Здійснити підбір засобів з фітболами, спрямованих на навчання основам техніки та розвиток координаційних здібностей дзюдоїстів 6-7 років. 3. Експериментально перевірити вплив засобів з фітболами на якість навчання основам техніки та розвиток координаційних здібностей дзюдоїстів 6-7 років. Матеріал і методи дослідження. В роботі використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; бесіди з тренерами-викладачами з дзюдо; педагогічне спостереження за навчально-тренувальним процесом; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; метод експертних оцінок; методи математичної статистики. Для дослідження впливу запропонованих засобів на показники нормативної техніки та координаційних здібностей у дзюдоїстів 6-7 років був проведений педагогічний експеримент на базі КДЮСШ №2 м. Харкова з листопада 2022 по травень 2023 року. На початку дослідження було створено дві групи дзюдоїстів: контрольна – 10 осіб, експериментальна – 10 осіб. Методичною основою проведення навчально-тренувальних занять у дзюдоїстів контрольної та експериментальної групи була «Навчальна програма з дзюдо для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих ДЮСШ олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю (спортивні інтернати)». Відмінною особливістю проведення навчально-тренувального процесу в експериментальній групі було застосування вправ із фітболами спрямованих на вивчення основ техніки та розвиток координаційних здібностей. Результати. У результаті аналізу літературних джерел, бесід з фахівцями був визначений сучасний стан питання особливостей навчання основам техніки та розвитку координаційних здібностей дзюдоїстів 6-7 років. Розглядаючи результати оцінок експертів при виконанні перекидів наприкінці педагогічного експерименту було встановлено, що у спортсменів обох груп підвищились бали за виконання, але у дзюдоїстів експериментальної групи вони мають статистично достовірне підвищення, а у спортсменів контрольної статистично достовірно покращились бали за виконання перекиду вперед та через праве плече. Це пов’язано з тим, що в тренувальному процесі дзюдоїстів контрольної групи акцент робився на виконання перекиду вперед та виконанню технічних дій (кидків) в класичну праву сторону. В тренувальному процесі експериментальної групи робився акцент на виконання технічних дій в обидві сторони та виконання перекидів із застосуванням фітболів. Так, найвищі бали було отримано за виконання перекиду через праве (t=3,04; p<0,05) та ліве плече (t=3,59; p<0,05). При виконанні технічних дій наприкінці педагогічного експерименту встановлено, що у спортсменів обох груп підвищились бали за виконання нормативів. У дзюдоїстів експериментальної групи показники мають статистично достовірне підвищення, у спортсменів контрольної статистично достовірно покращились бали за виконання самостраховки назад (t=2,86; p<0,05), виведення з рівноваги назад (t=3,16; p<0,05), назад-вліво (t=2,54; p<0,05) та назад-вправо (t=2,39; p<0,05). Це можна пов’язати з тим, що виведення з рівноваги назад менш складна за структурою технічна дія, ніж виведення з рівноваги вперед. Підтвердженням цього є статистично достовірне покращення балів за виконання кидку задня підніжка, який виконується назад. У дзюдоїстів експериментальної групи найбільш достовірно покращились бали за виконання самостраховки на правий (t=3,90; p<0,05) та лівий бік (t=3,38; p<0,05), виведення з рівноваги вперед (t=3,21; p<0,05), вперед-вліво (t=3,21; p<0,05) та вперед-вправо (t=3,63; p<0,05). Можна зробити висновок, що запропоновані засоби дозволяють покращити ефективність навчання таких складних технічних дій як виведення з рівноваги вперед та вперед-всторони. Порівнюючи результати виконання нормативних технічних дій між дзюдоїстами контрольної та експериментальної груп наприкінці педагогічного експерименту встановлено статистично достовірну різницю в показниках виконання самостраховки на правий (t=2,39; p<0,05) та лівий бік (t=2,63; p<0,05), виведення з рівноваги вперед (t=2,59; p<0,05), вперед-вліво (t=2,63; p<0,05) та вперед-вправо (t=2,38; p<0,05). Дані також підтверджують ефективність запропонованих засобів при навчанні складних технічних дій. Порівнюючи результати виконання кидків спортсменів контрольної та експериментальної груп наприкінці педагогічного експерименту встановлено статистичне підвищення балів за виконання кидку задня підніжка як у спортсменів контрольної (t=2,46; p<0,05), так і експериментальної груп (t=4,23; p<0,05), що підтверджує ефективність засобів обох груп. Порівнюючи бали між дзюдоїстами контрольної та експериментальної груп також встановлено статистично достовірну різницю (t=3,20; p<0,05), що вказує на більшу ефективність засобів спортсменів експериментальної групи. При виконанні кидку через стегно наприкінці педагогічного експерименту спостерігається статистичне підвищення балів за виконання кидку у спортсменів експериментальної групи (t=4,16; p<0,05), у дзюдоїстів контрольної групи цей показник підвищився, але не має статистично достовірної різниці у порівнянні з початком експерименту (t=1,80; p˃0,05). Порівнюючи бали між дзюдоїстами контрольної та експериментальної груп також встановлено статистично достовірну різницю (t=3,05; p<0,05), що вказує на більшу ефективність засобів спортсменів експериментальної групи, які покращили показники пов’язані з виконанням технічних дій вперед, таких як виведення з рівноваги та кидок через стегно. Аналіз рівня розвитку координаційних здібностей дзюдоїстів контрольної та експериментальної груп наприкінці педагогічного експерименту виявив статистично достовірне покращення всіх показників у спортсменів експериментальної групи. У дзюдоїстів контрольної групи статистично достовірно покращився показник тесту «Три перекиди вперед-три перекиди назад» (t=3,32; p<0,05). Порівнюючи показники контрольної та експериментальної груп між собою встановлено статистично достовірна різниця в показниках проба Ромберга (t=2,89; p<0,05) та стрибків з обертами (t=2,39; p<0,05), що характеризують рівень статичної та динамічної рівноваги. Висновки. Експериментально встановлено, що за допомогою запропонованих засобів можна ефективно навчати таким складним технічним діям, самостраховка на правий та лівий бік, виведення з рівноваги вперед, вперед-всторони, кидок задня підніжка, кидок через стегно, розвивати статичну та динамічну рівновагу, також вони дозволять покращити виконання технічних дій в обидві сторони.