ВДОСКОНАЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТАЕКВОНДИСТІВ-ЮНІОРІВ ЗА РАХУНОК ПОКРАЩЕННЯ ЇХ СКЛАДНИХ СЕНСОМОТОРНИХ РЕАКЦІЙ

Abstract

Актуальніть дослідження. У структурі координаційних якостей єдиноборця, передусім, слід зазначити спроможність сприймати та аналізувати власні рухи, вміння формувати образи рухів, ураховувати динамічні, часові та просторові аспекти рухів свого тіла та його окремих частин в складній взаємодії, розуміння задачі, пов'язаної з рухом, а також розробляти план та конкретний спосіб виконання руху. Усе це належить до сфери ефективної активації м'язів та м'язових груп, які необхідно мобілізувати для досягнення високоефективного руху з точки зору координації. Значний вплив на підвищення рівня координаційних здібностей виявляється завдяки адаптаційній активності різних аналізаторів відповідно до конкретних особливостей спортивної діяльності. Тренування покращує функції багатьох аналізаторів через зниження їх порогів пропріоцептивної чутливості. Функції вестибулярної сенсорної системи, пов'язані зі стійкістю аналізаторів до сприйняття, можуть поліпшитися завдяки тренуванню, яке включає акробатичні вправи, рухливі та спортивні ігри тощо. Координаційні здібності, що ґрунтуються на рухових реакціях і просторово-часових антиципаціях лежать в основі діяльності спортсменів у непередбачуваних і швидкозмінних ситуаціях. В таеквон-до це проявляється у здатності передбачати відстані та взаємодії з партнерами та суперниками, переходи від одних дій до інших, обирати моменти для початку дій. Мета дослідження: Вдосконалити координаційні здібності таеквондистів-юніорів за рахунок покращення їх складних сенсомоторних реакцій. Завдання дослідження: 1. Провести аналітичний огляд з проблематики розвитку координаційних здібностей; 2. Підібрати комплекс спеціальних завдань для покращення складних сенсомоторних реакцій на підставі аналізу психофізіологічних вимірювань таеквондистів-юніорів; 3. Експериментально обґрунтувати запропоновані нововведення, надати практичні рекомендації щодо покращення координаційних здібностей. Матеріал і методи дослідження. В досліджені було використано наступні наукові методи: аналіз літературних джерел; педагогічні спостереження; психофізіологічні вимірювання; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Для оцінки психофізіологічних характеристик було використано комплекс тестів, які були розроблені на кафедрі одноборств, а саме тести: оцінка реакція вибору; оцінка реакція на обʼєкт, що рухається; оцінка відчуття темпу. Також було проведено педагогічне тестування, яке дозволило визначити рівень координаційних здібностей єдиноборців, а саме за тестами: виконання, складного з точки зору просторо-часових характеристик, удару ногою в стрибку Dollyochagi з обертом на 360º на точність; виконання техніко- тактичного зʼєднання на швидкість; виконання удару Dollyochagi по боксерському мішку за 20 секунд, визначено кількість ударів). На підставі аналізу цих вимірювань підібрано комплекс спеціальних завдань для покращення складних сенсомоторних реакцій. Основу цього комплексу склали вправи: для покращення реакції вибора (різні ігрові завдання, в яких використовувалися м'ячі різних розмірів та кольорів); для покращення реакції на рухомий об'єкт (ігрові завдання з партнером і виконання техніко-тактичних завдань по лапам); для покращення швидкісно- силових якостей (прискорення тривалістю від 10 до 40 секунд, удари та комбінації на боксерських мішках); вправи на баланс і стійкість (баланс на одній нозі, стояти на одній нозі протягом 30 секунд до 1 хвилини або більше). Педагогічний експеримент було організовано на базі спортивних клубів з таеквон-до міста Суми. В педагогічному експерименті в період з травня 2023 р. по вересень 2023 року прийняли участь 24 юніора, які займаються таеквон- до (15,2±0,17 років, КМС, 1 р). На основі результатів попереднього педагогічного тестування, були сформовані дві групи: контрольна та експериментальна, в яких кожна складалася з 12 спортсменів. Також, були визначені параметри відповідно до завдань дослідження. В процесі навчання для експериментальної групи був введений комплекс спеціальних завдань з метою підвищення рівня координаційних здібностей таеквондистів. Спортсмени контрольної групи тренувалися за стандартною програмою, використовуючи традиційні методи та засоби. Результати дослідження. Психофізіологічні вимірювання дозволили визначити особливості прояву сенсомоторних реакцій, відчуття темпу досліджуваних спортсменів та сформувати комплекс спеціальних завдань, які сприяли покращенню прояв складних сенсомоторних реакцій. Для обґрунтування нововведень було організовано педагогічний експеримент. Після попереднього тестування було визначено, що групи не мають статистично значимих розбіжностей (р>0,05) за рівнем досліджуваних параметрів. Наприкінці педагогічного експерименту було проведено друге тестування з метою визначення динаміки змін. Так, аналіз отриманих даних, а саме часу складних сенсомоторних реакцій, наприкінці педагогічного експерименту свідчить, що показники реакцій було покращено у спортсменів експериментальної групи в середньому на 25,2%. Найбільші покращення були виявлено при виконанні тесту на визначення реакції на обʼєкт, що рухається - 26,2%. Найменші покращення спостерігаються при виконанні тесту на визначення реакції вибору - 24,3%. Аналіз динаміки змін координаційних здібностей на протязі педагогічного експерименту, показує покращення значень спортсменів експериментальної групи в середньому на 11,2%. Найбільші покращення були виявлено при виконанні тесту на точність удару ногою - 16,9%. У звʼязку з тим, що отримані значення відповідають закону нормального розподілу було використано параметричний критерій Student'st-Test. Згідно математичного аналізу можна стверджувати, що зміни в рівні прояву координаційних здібностей наприкінці педагогічного експерименту є статистично значимі (p<0.001). Висновки. Пошук новітніх шляхів вдосконалення координаційних здібностей не може відбуватисяефективно без дослідження індивідуальних особливостей таеквондистів, а саме їх сенсомоторних реакцій.Аналітичний огляд науко-методичної літератури дозволив визначити, що існує стійкий зв'язок між координаційними здібностями та сенсомоторними реакціями. Згідно математичного аналізу, наприкінці педагогічного експерименту, можна стверджувати, що зміни в часі складних сенсомоторних реакцій та рівні прояву координаційних здібностей є статистично значимі (p<0.05). На підставі дослідження можна стверджувати, що використання додаткових, а саме спеціально підібраних вправ, може більш ефективно впливати на покращення координаційних здібностей.