Динаміка показників технічної підготовленості баскетболістів 10-11 років протягом річного циклу

Abstract

Технічна підготовка є однією з важливих складових частин спортивного тренування та представляє собою процес, який спрямований на розвиток рухових якостей спортсмена. Сучасні тенденції розвитку баскетболу підвищують вимоги до формування й удосконалення прийомів техніки гри не лише гравців високої кваліфікації, але і юних баскетболістів. Адже недоліки початкового етапу технічної підготовки можуть негативно позначатися у майбутньому як на спортивній майстерності, так і на результатах змагальної діяльності. У системі багаторічної підготовки процес удосконалення рухових дій гравця є постійним та нескінченним, а його ефективність та результативність багато в чому визначається першими роками. Саме у цей період навчання в спортивній школі закладається той фундамент, який забезпечує подальше зростання гравців та уможливлює досягнення запланованих цілей. Разом з тим, навчання баскетболу в групах початкової підготовки ДЮСШ виступає не самоціллю, а є лише засобом всебічного розвитку та виховання дитини. Таким чином, актуальність цієї теми зумовлюється потребою формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості юного баскетболіста, удосконалення її здібностей та реалізацією потенціалу і, разом з тим, необхідністю сучасних розробок покращання та оптимізації процесу технічної підготовки учнів дитячо-юнацьких спортивних закладів. Мета дослідження – встановити динаміку показників технічної підготовленості баскетболістів 9–10 років протягом річного циклу. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: 1. На основі науково-методичної літератури розглянути завдання технічної підготовки у групах з баскетболу на етапі початкової підготовки. 2. Встановити показники технічної підготовленості юних баскетболістів 9–10 років. 3. Проаналізувати зміни у показниках оволодіння прийомами техніки баскетболістами на етапі початкової підготовки протягом . Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне тестування; контент аналіз; методи математичної статистики. В дослідженні взяла участь група баскетболісток 9-10 років БК ДЖЮНІОР у складі 15 баскетболісток. Показники технічної підготовленості групи порівнювалися на початку і в кінці навчального року. Згідно нормативної частини програми ДЮСШ до секції баскетболу зараховуються діти 8–9 років, які мають письмовий дозвіл лікаря-педіатра. У групах початкової підготовки другого року навчання планується 24 години на тиждень. Заняття на другому році навчання проводяться 3–4 рази на тиждень по 90 хв. Технічна підготовка складає 125 годин на рік. Згідно методичної частини програми завданням технічної підготовки у групі початкової підготовки є оволодіння основами техніки баскетболу. У групах початкової підготовки вивченню технічних прийомів надається особливе значення. В процесі навчання програмою рекомендується використовувати словесний, демонстраційний і ігровий методи. Вправи рекомендується проводити у спрощених умовах. Особливу увагу, згідно програми, слід приділяти підвідним вправам і образному показу при ознайомленні з прийомами техніки. У групах початкової підготовки вправи з техніки рекомендується використовувати 10-15 хв. Результати. Аналіз отриманих результатів вказує, що зміни показників технічної підготовленості юних баскетболісток після 7 місяців тренування мали позитивні зрушення. Так, у Комплексному тесті показник юних гравчинь покращився на 0,37 с, що відповідає змінам на 0,94 %. Однак зміни були не значними і статистично достовірного характеру не мали (р>0,05). При повторному тестування показник становив 39,31±0,17 с, що відповідає оцінці «добре». Кількість юних баскетболісток, які виконували дану вправу на оцінку «відмінно» збільшилася на 13,33 % і при повторному тестуванні становила 40,0 %. Контрольну вправу Ведення м’яча вперед та назад на відстані 10 м, дівчата виконували у середньому за 7,64±0,08 разів, що відповідає оцінці «задовільно». Можна відзначити, що показник контрольної вправи у 20,0 % баскетболісток відповідав оцінці «відмінно», у 33,34 % – «добре», у 26,66 % – «задовільно», 3 баскетболістки (20,0 %) – «не задовільно». У контрольній вправі Кидки м’яча з точок з відстані 4,5м, з 10 кидків, дівчата влучали у середньому за 2,67±0,13 разів, що відповідає оцінці «задовільно». Можна відзначити, що показник контрольної вправи у 6,66 % баскетболісток відповідав оцінці «відмінно», у 20,0 % – «добре», у 40,0 % – «задовільно», 3 баскетболістки (33,34 %) – «не задовільно» . Контрольну вправу Передачи м’яча в парах за 30 с дівчата виконували у середньому за 25,87±0,72 разів, що відповідає оцінці «добре». Можна відзначити, що показник контрольної вправи у 53,33 % баскетболісток відповідав оцінці «відмінно», у 26,66 % – «добре», у 20,0 % – «задовільно» Висновки. Таким чином, можна відзначити, що найбільші зміни спостерігалися у показниках тестів, що пов’язані з кидками м’яча у кошик. Так, показник Штрафних кидків, з 10 кидків покращився на 25,19%, показник Кидків м’яча з точок з відстані 4,5м – на 23,22%. Найменші зміни протягом 7 місяців відбулися у таких тестових вправах, як Комплексна вправа – 0,95 % та Ведення м’яча вперед та назад на відстані 10 м – 1,7 %.