ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ СПОРТИВНИХ ТАНЦІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Abstract

Сучасні тенденції розвитку спортивних танців у світі демонструють зростання конкуренції на міжнародному рівні, що вимагає від спортсменів ранньої спеціалізації та системного вдосконалення фізичної підготовки. В умовах інтенсифікації тренувального процесу та збільшення обсягів змагальної діяльності особливої актуальності набуває питання оптимізації навантажень, профілактики травматизму та збереження здоров’я спортсменів. Це підкреслює необхідність наукового обґрунтування програм фізичної підготовки, які відповідають віковим і функціональним особливостям юних танцюристів та забезпечують їх поступове входження у спорт вищих досягнень [7; 21; 33; 74]. Специфіка спортивних танців полягає у тому, що базові змагальні й тренувальні навантаження безпосередньо впливають на фізичний стан спортсменів і вимагають використання значних фізичних ресурсів. Діяльність змагальних танцювальних пар, безперечно, вимагає високого рівня розвитку швидкісно-силових якостей, статичної витривалості, координаційних здібностей тощо, а також уваги, пам’яті та емоційної стійкості, що є важливими чинниками надійного виконання змагальної програми як стандартних, так і латиноамериканських спортивних танці Крім того, у процесі змагальних виступів спортсмени часто позбавлені інформації про результати суперницьких колективів, що підсилює залежність успішності виступу від вмілого регулювання розподілу власних фізичних сил з метою досягнення фіналу та гідного виступу у фінальному раунді У практиці спортивних танців прийнята методика навчання змагальних програм, яка базується на багаторазовому повторенні конкретних техніко-тактичних дій. Проте не завжди така система передбачає цілеспрямований розвиток рухових якостей спортсменів. У сучасній науковій літературі з’являються дискусійні дані щодо особливостей спеціальної фізичної підготовки у спортивних танцях. Суттєвою є проблема оптимізації фізичної підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки з урахуванням вікових, фізичних та функціональних особливостей спортсменів. Це передбачає необхідність перерозподілу засобів загальної та спеціальної підготовки, а також регламентацію інтенсивності фізичного навантаження згідно з функціональним станом спортсменів – питання, яке потребує подальшого глибокого вивчення