ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ВАЛЬГУСНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ СТОПИ (HALLUX VALGUS)

Abstract

Статичні та дегенеративні ураження стоп займають особливе місце у структурі захворюваності населення у зв'язку з прогресуючим характером та тісним взаємозв'язком з подальшим порушенням локомоторних функцій. Механогенез вальгусної деформації великого пальця стопи (hallux valgus) полягає у вальгусному відхиленні проксимальної фаланги, варусному відхиленні і внутрішній ротації 1-ї плеснової кістки, гіпертрофії слизової сумки по медіальній поверхні головки 1-ї плеснової кістки. Компенсаторна латералізація сухожилків коротких та довгих розгиначів та згиначів 1-го пальця обумовлює м’язовий дисбаланс. Зазвичай, зазначений патологічний стан супроводжується болем у стопі, порушенням ходьби, значною функціональною непрацездатністю. В передньому відділі стопи виникають структурно - функціональні зміни, внаслідок чого перерозподіляється навантаження ваги тіла під час ходи на передній відділ стопи, під час перекату стопи на головки плеснових кісток. Все це призводить до виникнення больового синдрому, що суттєво погіршує якість життя людини. З метою виправлення викривлень переднього відділу стопи з hallux valgus найчастіше використовують оперативні методи лікування - різні види коригувальних остеотомій з фіксацією кісткових фрагментів спицями, гвинтами або пластинами, а також артропластику. Реабілітаційні заходи є невід’ємною частиною післяопераційно