Лікувальна фізична культура в етапній фізичній реабілітації хворих з патологією жовчовивідної системи. Методичні рекомендації.

Abstract

У роботі комплексно досліджено проблему оптимізації засобів, форм, методів та організаційних заходів фізичної терапії у межах сучасних концепцій «ланок ланцюга спасіння» (ЛЛС) пацієнтів із цереброваскулярною патологією, зокрема інсультом. Проведений ретроспективний аналіз епідеміологічних та клініко-статистичних даних засвідчив, що серед загальної структури осіб із гострими порушеннями мозкового кровообігу понад третини становлять пацієнти активного працездатного віку. Постійне зростання прямих і непрямих медико-соціальних витрат на лікування, довготривалий супровід та відновлення таких хворих зумовлює гостру необхідність імплементації інноваційних високотехнологічних рішень у практику фізичної терапії(ФТ). Серед них особливого значення набуває застосування роботизованої механотерапії, методів пропріоцептивної нейрофасилітації, а також синергетичного поєднання засобів ФТ із сучасними доказовими схемами нейрофармакології з метою стимуляції процесів нейропластичності головного мозку. Обґрунтовано, що відсутність уніфікованих, патогенетично обґрунтованих алгоритмів вибору та дозування фізичних вправ на поліклінічному етапі призводить до критичного порушення принципу наступності реабілітаційного процесу та суттєво знижує його кінцеву клінічну ефективність.