ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ 13-14 РОКІВ У БОЙОВОМУ САМБО

Abstract

Актуальність теми. Побудова навчально-тренувального процесу юних спортсменів завжди була однією з найважливіших проблем в загальній системі підготовки. Не викликає сумнівів важливість швидкістнo-силoвoї підготовки в тренуванні юних спортсменів, оcкiльки подальше зрoстання рівня техніко-тактичної майcтернocтi базуєтьcя на виcoкoму пoтенцiалi їх фiзичнoї пiдгoтoвленостi. У рiзних дoслiдженнях вказуєтьcя на те, що пiдняття рiвня швидкiснo-cилoвої пiдготовленoстi спoртсменiв вiдбувається за рахунoк змагальних навантажень, тoбто застoсoвуючи велику кiлькіcть рiзнoманiтних тренувальних завдань в процесi технiко-тактичнoї пiдготовки. Але використовуючи тільки ці засоби підготовки неможливо цілеспрямовано розвивати саме ті фізичні якості, які дозволяють спортсмену прискорити процес оволодіння новими технічними діями. В даному випадку, якщо не застосовувати концентрованого поглибленого тренування швидкісно-силової спрямованості, то в процесі вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів не станеться значного підвищення рівня розвитку швидкісно-силових якостей. Мета дослідження: встановити особливості розвитку швидкісно-силових якостей юних спортсменів 13-14 років у бойовому самбо. Завдання дослідження: 1. Виявити сучасні проблеми розвитку швидкісно-силових якостей в бойовому самбо на основі аналізу науково-методичної літератури. 2. Розробити комплекси вправ для розвитку швидкісно-силових якостей юних спортсменів 13-14 років у бойовому самбо. 3. Експериментально підтвердити ефективність застосування розроблених комплексів вправ для розвитку швидкісно-силових якостей юних спортсменів 13-14 років у бойовому самбо. Матеріал і методи дослідження. В роботі використані наступні методи: аналіз науково-методичної літератури; бесіди з фахівцями; педагогічні спостереження; хронометрування; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Педагогічний експеримент (травень – жовтень 2024 року) був проведений в спортивному клубі «Самбіст-84» міста Харкова в секціях бойового самбо. Усього в педагогічному експерименті взяли участь 30 юних спортсменів у віці 13-14 років. Спортсмени були розділені на контрольну групу (n=15) та експериментальну групу (n=15). Результати. Аналіз науково-методичної літератури та узагальнення провідного практичного досвіду дозволив виявити, що серед фізичних якостей, рівень розвитку яких багато в чому визначає майстерність спортсменів в різних видах єдиноборств, особливе місце займають швидкісно-силові якості. Рівень швидкісно-силової підготовленості спортсменів, які займаються бойовим самбо відіграє велике значення при виконанні різноманітних техніко-тактичних дій. Так здатність вибірково виявляти значні м'язові зусилля дозволяє єдиноборцям успішно виконувати комбінацію прийомів та ударів, своєчасно приймемо високої надійності реалізації техніко-тактичних дій. У спортсмена в таких умовах з'являється впевненість у своїх силах, поєдинок стає цілеспрямованим, атакуючим і технічно різнобічним. Спираючись на результати аналізу спеціальної літератури, бесіди з тренерами та власного досвіту були розроблені оптимальні комплекси тренувальних завдань щодо вдосконалення методики розвитку швидкісно-силових якостей юних спортсменів 13-14 років, які займаються бойовим самбо. Результати попереднього тестування швидкісно-силової підготовленості у юних спортсменів показали, що достовірних відмінностей, за тестовими показниками між контрольною та експериментальної групами на початку педагогічного експерименту не виявлено (p>0,05). Порiвнюючи середнi результати у спортсменiв наприкiнцi педагогiчного експерименту можна вiдзначити, що у юних спортсменiв експериментальної групи достовiрно вищi (p<0,05) показники швидкiсно-силової пiдготовленостi в таких тестах: кiлькiсть пiдтягувань на поперечинi за 20 с (t=2,96; p<0,01), кiлькiсть згинань-розгинань рук в упорi лежачи за 20 с (t=3,21; p<0,01), кiлькiсть згинань тулуба лежачi на спинi за 20 с (t=3,56; p<0,01), 10 вистрибувань на висоту 0,7 м (t=2,76; p<0,05), бiг на 30 м (t=2,19; p<0,05), лазiння по канату 4 м без допомоги нiг (t=3,18; p<0,01), стрибок вгору з мiсця (t=3,15; p<0,05), стрибок в довжину з мiсця (t=2,18; p<0,05), кiлькiсть ударiв ногами по таркетцi за 15 c (t=2,21; p<0,05), кiлькiсть ударiв руками по таркетцi за 15 c (t=2,16; p<0,05). Проведення тестування швидкiсно-силової пiдготовленостi у юних спортсменiв на початку та наприкiнцi педагогiчного експерименту показало, що розподiл навантаження, що полягає в поєднаннi педагогiчної та фiзiологiчної спрямованостi в одному тренувальному дні i мiкроциклi в цiлому, дозволяє вийти на більш високий рівень підготовленостi. Висновки. Здобуті результати підтверджують ефективність розроблених спеціальних комплексів вправ для вдосконалення методики розвитку швидкісно-силових якостей юних спортсменів 13-14 років, які займаються бойовим самбо.