ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ТА ПСИХОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ САМБІСТІВ-ВЕТЕРАНІВ

Abstract

Актуальність обраної теми дослідження. Сучасна система спортивної підготовки ветеранів-самбістів представлена недостатньо, що обмежує сприйняття цілісного уявлення про структуру та зміст спортивної підготовки, регламентованих стандартом виду спорту. Розвиток передзмагальної підготовки ветеранів спортсменів, технологій її оптимізації, можливості набуття оптимальної «спортивної» форми в умовах природного старіння організму визначається недостатністю вивченості цього етапу, що виявляє інтегральний соціально-психофізичний статус спортсмена-ветерана (Мулик В.В., Перевозник В.І. та ін.). Підвищення рівня фізичної підготовленості ветеранів-самбістів є основою для формування спеціальної технічної майстерності (Загура Ф.І.; Ананченко К.В.; Перебейніс В.Б. та ін.). Для оцінки техніко-тактичного, функціонального та фізичного стану ветеранів-спорту необхідне дослідження рухової підготовленості ветеранів-спорту під впливом оздоровчого режиму. Особливе значення має спрямоване співвідношення тренувальних навантажень у річному циклі підготовки, що визначає формування фізичної підготовленості спортсменів відповідно до етапу підготовки. Побудова тренувальних мікроциклів та їх спрямований взаємозв’язок дозволяє своєчасно вирішувати основні завдання підготовки ветеранів-самбо у передзмагальному періоді (Платонов В.М., Коробейников Г.В.). Недостатньо вивченими є питання побудови та розподілу тренувальних навантажень ветеранів-самбістів у циклах різної тривалості. Питання планування та оптимізації навантажень різної спрямованості в структурі річного тренувального циклу ветеранського самбо не досліджувалися. Раціональне співвідношення тренувальних навантажень забезпечує їх комплексний вплив на підготовку ветеранів-самбо, вплив якого визначається комплексністю взаємодії тренувальних навантажень, що зумовлює актуальність і своєчасність даного дослідження. Об’єкт дослідження: навчально-тренувальний процес ветеранів-самбо. Предмет дослідження: Розподіл тренувальних навантажень різної спрямованості у ветеранів-самбістів, техніко-тактична та психофізична підготовленість ветеранів-самбістів. Мета дослідження: особливості тренувального процесу ветеранів-самбістів під час підготовки до змагань. Мета дослідження: 1. Провести аналіз науково-методичної літератури щодо особливостей тренувального процесу ветеранів самбо; 2. Проаналізувати ставлення ветеранів-самбо до змагань, визначити акценти у підготовці спортсменів-ветеранів. 3. Розробити комплекс контрольних вправ і тренувальних завдань для ветеранів-самбістів на навчально-тренувальних заняттях, запропонувати практичні рекомендації для ветеранів-самбо. Матеріал і методи дослідження. У роботі використовуються такі методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел за темою дослідження; педагогічні спостереження; антропометричні вимірювання, педагогічне тестування, хронометрія, пульсометрія, бесіди з тренерами-викладачами самбо; метод експертних оцінок; педагогічний експеримент; статистичні методи обробки результатів досліджень. Дослідження проводились на базі СК «Слобожанець» за сприянням Харківської обласної федерації боротьби самбо НФСУ. Для вирішення основного завдання було сформовано дві групи досліджуваних з урахуванням віку та фізичного розвитку. На початку дослідження було створено дві групи ветеранів-самбістів: контрольну – 10 осіб, експериментальну – 10 осіб. Для спортсменів дослідницької групи розроблено мікроцикли тренувальних навантажень відповідно до рекомендацій спеціалістів. У кожному з видів мікроциклів використовувалася різна, на відміну від контрольної групи, послідовність тренувальних навантажень різної спрямованості. Принциповими відмінностями в тренувальних заняттях експериментальної групи є створення навантажень, які полягали у зміні чергування мікроциклів кожного виду. Особливістю навчально-тренувального процесу ветеранів-самбістів експериментальної групи було використання спеціально-підготовчих вправ та введення спеціальних завдань з елементами боротьби. Вивчено ставлення ветеранів-самбо до змагальної діяльності. Результати. Вивчення та аналіз методів організації та засобів контролю навчально-тренувального процесу ветеранів-самбістів дав змогу визначити неоднозначність поглядів на цю проблему. Основні відмінності у вирішенні питання побудови підготовки ветеранів-самбістів полягають у цільових установках їх техніко-тактичної підготовки. Основні теми дослідження стосувалися техніки виконання прийомів самбо, підбору спеціально-підготовчих вправ та вивчення спеціальної сили спортсменів. Особливе значення в системі підготовки ветеранів-самбістів мають відновлювальні оздоровчі засоби, вплив яких визначається складністю взаємодії тренувальних впливів у підготовчому періоді спортивної підготовки. Наші дослідження показали, що для ветеранів-самбістів необхідно якомога менше часу проводити безпосередньо на татамі в контакті зі спаринг-партнерами та відпрацюванні техніки. Щоб «ввести» спортсмена в ритм спеціалізованих тренувань, ми розділили кожну техніку на частини, для яких розробили відповідні розвиваючі вправи. Для систематизації та застосування наших рекомендацій ми розділили ці вправи на частини, включивши їх у розминку для рук і ніг: вправи з гумою; гумова тяга сидячи; падіння на коліна; підвороти; вправи на гнучкість; стрибкові вправи та інші. За рік у психофізичній підготовленості ветеранів-самбістів до занять спортом найбільш суттєвими були наступні зміни: - підвищення значення цінностей, пов'язаних із здоровим способом життя, фізичним вдосконаленням, етичними якостями, самореалізацією у тренуваннях; – зміцнення внутрішньої впевненості у своїх силах, мотивація спортивної діяльності; - розвиток вербального інтелекту та ерудиції; - гармонійне та позитивне ставлення до себе, формування адекватної самооцінки; - розвиток довільної регуляції поведінки, самостійності та активності; - зміцнення здатності до впевненої та спокійної стратегії поведінки в ситуаціях конкуренції, суперництва, подолання труднощів Об'єктивними показниками експериментальної групи стали також прогресивні зрушення в основних параметрах самооцінки досліджуваних. Так, 51,2% учасників експерименту високо оцінюють знання принципів, стратегії і тактики самбо; 47,8% в оцінці результатів своєї спортивної діяльності; 44,8% – у загальній спортивній культурі поведінки; 51,9% готові до професійного вдосконалення; 48,7% - у прагненні до самоосвіти; 53,4% – у професійній компетентності тощо. Аналіз даних за кількісним показником виконання техніко-тактичних дій на змаганнях ветеранів-самбістів експериментальної та контрольної груп. Показав, що найбільш ефективним прийомом є кидок через груди, це можна пояснити тим, що багато борців виконують контратакуючу боротьбу. За результатами змагань представники експериментальної групи більше перемагали, ніж борці контрольної групи. За даними аналізу відеоматеріалів та анкет учасників експерименту була помічена значна перевага експериментальної групи над контрольною у боротьбі за захоплення. Більшу частину сутички в боротьбі за захоплення відводять 8 ветеранів-самбістів (Е) 40-50% часу, проти 3 ветеранів-самбістів (К), що дозволяє більш активно вести боротьбу і нав’язувати свою техніку. і тактичний план. Після експерименту підвищилася надійність атакуючих дій у сутичці стоячи. Ветерани-самбісти на достовірному рівні краще виконують атакувальні дії, стали ефективніше виконувати кидки, забезпечують якісне виконання техніки в стійці (до експерименту 3,58±0,18 - після 4,5±0,2; р<0,05). Після закінчення педагогічного експерименту на наступних змаганнях спортсмени експериментальної групи перемагали значно частіше (на 30-40%), ніж спортсмени контрольної групи. Висновки. Експериментально встановлено, що за допомогою запропонованих засобів можна вдосконалити техніко-тактичні дії, підвищити психофізичну підготовленість, знизити травматичність ветеранів-самбістів, а також покращити виконання технічних дій в обох напрямках.