Підготовка суддів з волейболу та її вплив на теоретичні знання та психічні процеси

Abstract

У кожному виді спорту існують свої певні правила ведення боротьби, здійснюється оцінка дій, визначається результат і переможець. За дотриманням правил учасниками спортивних змагань стежать спортивні судді, вони ж фіксують і оцінюють результат. У деяких видах спорту для досягнення більшої точності при визначенні результату, показаного спортсменами, і об'єктивності в оцінці їх дій широко використовуються сучасні технічні засоби. До числа таких видів відноситься і волейбол. Стрімкий розвиток волейболу, як у всьому світі, так і в нашій країні, привів до виникнення суперечності між вимогами які пред'являються до рівня підготовленості суддів, і реальними їх можливостями здійснювати цей вид діяльності. Необхідність вирішення даного питання, пояснюється високою складністю суддівства спортивної гри волейбол, яка характеризується: складністю оцінки виконання технічних прийомів; швидкоплинністю виконання технічних і тактичних дії; одночасністю контролю за дотриманням правил гри гравцями обох команд; підвищеною увагою до польоту м'яча, до місця його падіння на майданчику, а також іншими ігровими моментами. Будь-який вид діяльності, у тому числі і спортивне суддівство, пред’являють до людини специфічні вимоги, які визначають необхідність наявності у нього низки психологічних та спеціальних особисто-ділових якостей. Невирішеність цього питання обмежує можливості прогнозування успішності та якісної підготовки суддів, а значить буде стримувати весь процес розвитку інституту суддівства у волейболі. Відсутність налагодженої системи професійного відбору, застаріла одномірна модель спортивного судді, використання спрощеного навчального плану, зміст якого орієнтований тільки на придбання спеціальних знань, умінь і навичок суддівства - все це вказує на проблему в підготовці кадрів для інституту суддівства у волейболі. Очевидність і визнання даної проблеми фахівцями вказують на актуальність обраного напрямку дослідження та підкреслюють своєчасність звернення до даного питання. Мета дослідження - підвищити рівень підготовки суддів з волейболу за рахунок реалізації плану початкової підготовки суддів, що забезпечує формування спеціальних знань і розвиток психічних процесів. Логіка побудови та проведення досліджень відображена в завданнях, які конкретизують мету і визначають послідовність її досягнення. Завдання дослідження: 1. Вивчити фактори, що впливають на якість професійної діяльності суддів з волейболу за допомогою літературних джерел. 2. Визначити рівень професійної та психологічноі підготовленості суддів з волейболу. 3. Розробити та експериментально оцінити вплив навчального плану підготовки суддів з волейболу на їх професійну підготовленість та психічні процеси. Методи доcлiдження: Aнaлiз нaуково-методичної лiтеpaтуpи, опитування, психологічне тестування, педагогічний експеримент, методи мaтемaтичної cтaтиcтики. Мaтеpiaл доcлiдження. Aнaлiз нaуково-методичної лiтеpaтуpи cвiдчить пpо те, що розвиток спорту призвів до виникнення нових проблем у спортивних змаганнях в цілому, і в їх суддівстві зокрема. Створилася принципово нова ситуація і для професійної освіти суддів, яка зажадала змін в її організації, змісті, пошуку нових шляхів підвищення якісної підготовки суддів. Вчені та практики все частіше піднімають питання перетворень у системі підготовки суддів. Загальноприйнята методика обробки результатів спортивних змагань не здатна задовольнити потреби сучасного спорту через недостатність оперативності і можливих помилок, які, в кінцевому рахунку, впливають на результат. 1. У видах спорту, де вердикт виносять судді, спортсмени цілком натерпілися від упередженості і некваліфікованість суддів. Деякі вчені вважають, що судді стають непотрібним атрибутом минулого і пропонують створити комп'ютерні програми, які будуть відзначати всі найменші огріхи і неточності. Доcлiдження проводилися на суддівському семінарі суддів федерації волейболу України у м. Хмельницький у липні 2023 року. в пять етaпів з 2022 до 2023 pp. У доcлiдженi взяли учacть 30 суддів початківців з волейболу. Pезультaти. Результати педагогічного спостереження показали, що за час педагогічного експерименту судді як експериментальної групи, так і контрольної групи підвищили якість своїх професійних вмінь за напрямками суддівської діяльності, які були сформовані в них в недостатній мірі. Однак, середньогруповий рівень професійної підготовленості суддів експериментальної групи наближений до оцінки «добре», в той час як середньогруповий рівень професійної підготовленості суддів контрольної групи відповідає оцінці «задовільно». Між результатами оцінювання професійних вмінь суддів експериментальної і контрольної груп в кінці педагогічного експерименту виявлена вірогідна різниця за напрямками «розташування гравців» - t-St=4,45, (Р≤0,01), «ігрові дії біля сітки» St=3,12, (Р≤0,05), «використання та інтерпретації правил» St=2,39, (Р≤0,05), «взаємодії з учасниками» St=2,39, (Р≤0,05). Отримані результати підтверджують ефективність розроблених методичних рекомендацій для професійної підготовки суддів з волейболу. Розглядаючи і аналізуючи дані, стосовно психологічної підготовки суддів з волейболу, було встановлено, що між експериментальною і контрольною групами, була виявлена перевага на достовірному рівні розходжень перших по відношенню до других за трьома показниками сприйняття просторових ознак, концентрація уваги, інтегральний показник. Отже, при навчанні по експериментальному плану початкової підготовки суддів з волейболу виникають більш сприятливі педагогічні умови для розвитку психічних процесів, рівень яких знаходиться в межах, наближених до моделі кваліфікованого судді. По завершенню експерименту були проведені дослідження по вивченню сформованості найбільш значущих для виконання суддівських функцій особистих якостей. Обгрунтуванням їх вибору є визначення основної функції суддівської діяльності - прийняття рішень. У зв'язку з чим вивчалися такі якості, як упевненість у собі, комунікативний контроль, реакція на стресові ситуації, вираженість сили «Я», рішучість. Згідно з отриманими даними кількісні показники розглянутих особистісних якостей в групах, підготовлених в експериментальних і традиційних умовах, мають міжгрупові відмінності. Зокрема, було встановлено, що в експериментальній групі з п'яти зареєстрованих показників три мають більш високі значення у порівнянні з контрольною групою на рівні достовірних відмінностей: ЕГ - впевненість у собі ( 6,0 ± 0,46 бали), реакція на стресові ситуації ( 47,0 ± 0,75 бали), рішучість (23,2 ± 0,60 бали), КГ - впевненість у собі ( 8,5 ± 0,75 бали), реакція на стресові ситуації (52,4 ± 0,8 бала), рішучість ( 16,6 ± 0,60 бали). Представлені дані вказують на те, що в експериментальних умовах у суддів сформувалася виражена потреба почувати себе впевненими, легко ставитися до стресових ситуацій, приймати рішення швидко і в більшості випадків правильно. Оцінюючи ці ж якості у суддів підготовлених за традиційною програмою, переважають наступні характеристики: потреба бути впевненим у собі загрожує небезпекою, найчастіше бачити речі і явища не такими, які вони є насправді, а такими, які відповідають їх уявленням; погано справляються зі стресом; приймати рішення обережно, але не уникаючи проблем, які вимагають негайного вирішення. Показники комунікативного контролю та вираженості сили «Я» не мають достовірних відмінностей між експериментальною (7,5 ± 0,42 бали; 10,1 ± 0,75 бали) і контрольною (6,5 ± 0,50 бали; 9,3 ± 0,35 бали) групами. Проте характеристики і тих, і інших є позитивними: високий комунікативний контроль, що дозволяє входити в будь яку роль, гнучко реагувати на зміну ситуації; притаманна автономність, яка вказує на вираженість сили власного « Я».