Взаємозв’язок властивостей темпераменту з психологічною підготовленістю у студентів тенісистів та волейболістів

Abstract

Психологія в тенісі і волейболі є однією з частин підготовки спортсменів, оскільки вона впливає на рівень та ефективність гри і, відповідно, на спортивні досягнення. Актуальність удосконалення психологічної підготовленості проявляється в розумінні та оптимізації факторів, таких як мотивація, стресостійкість, концентрація, підвищення вольових якостей індивідуально та при взаємодії в команді. Для спортсменів є важливим аспектом властивості власного темпераменту. Типи темпераменту спортсмена можуть по різному впливати на стійкість до стресу, агресивність на полі, швидкість прийняття рішень та комунікаційні здібності. Володіння цими характеристиками для тренера та спортсмена додають можливостей в досягненні успіху в спорті. Також, прояв темпераменту у змагальній діяльності тенісистів і волейболістів є дуже важливими, оскільки це може впливати на їхню готовність до змагань та взаємодію в команді. Психологічна підготовка спрямована на оптимізацію проявів темпераменту для досягнення високих результатів у змаганнях. Взаємозв'язок властивостей темпераменту з психологічною підготовкою тенісистів та волейболістів є актуальним у контексті досягнення оптимального психічного стану для виконання завдань на майданчику або корті. Таким чином, дослідження властивостей темпераменту, вивчення психофізіологічних реакцій, рівня стресостійкості, мотивації є одними зі складових психологічної підготовленості спортсменів, яка у взаємозв’язку усіх різноманітних показників впливає на психологічний стан та ефективність змагальної діяльності студентів тенісистів та волейболістів. Метою дослідження було визначити взаємозв’язок властивостей темпераменту з психологічною підготовленістю у тенісистів та волейболістів 18-20 років. Завдання дослідження: 1. Провести теоретичний аналіз науково-методичної літератури, складові психологічної підготовленості та взаємозв’язки з властивостями темпераменту спортсменів. 2. Визначити особливості властивостей темпераменту у тенісистів та волейболістів. 3. Виявити взаємозв’язок властивостей темпераменту з психологічною підготовленістю у тенісистів та волейболістів 4. Дослідити та оцінити рівень психофізіологічних реакцій у тенісистів та волейболістів та надати практичні рекомендації. Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних та літературних джерел; педагогічне тестування психологічної підготовленості спортсменів: тестування властивостей темпераменту, мотивації досягнення успіху, рівня стресостійкості, психофізіологічних реакцій; методи математичної статистики. Матеріал дослідження. Аналіз науково-методичної літератури визначив, що темперамент це індивідуально-своєрідні властивості психіки, які визначають динаміку психічної діяльності спортсмена, що однаково виявляються в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, цілей, мотивів, залишаються постійними в зрілому віці і у своєму зв'язку характеризують тип темпераменту. Виявлено, що спортсмени, найчастіше належать не до "чистих", а до "змішаних" типів темпераменту, але все ж якийсь тип темпераменту у них переважає. У дослідженні проходило 6 місяців, в якому приймали участь 30 чоловіків - спортсменів, віком від 18 до 20 років. Серед досліджуваних були 15 волейболістів та 15 тенісистів. Усі досліджувані – студенти Харківської державної академії фізичної культури. Окрім навчання, хлопці регулярно тренуються та приймають участь у різного рівня з тенісу та волейболу. Результати. Проведене дослідження отримало наступні результати: встановлено, що у досліджуваних спортсменів усі показники властивостей темпераменту знаходяться в межах норми; виявлено, що в обох групах спортсменів рівень стресостійкості є високим; досліджено, що рівень мотивації досягнення в досліджуваних обох груп є високим. 3. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між усіма показниками властивостей темпераменту та компонентами психологічної підготовленості у двох досліджуваних груп. Рівень процесів збудження має зв’язок із рівнем стресостікості – чим вищими є показники рівня процесів збудження тим більшим є рівень стресостійкості. Рівень процесів гальмування пов’язаний із рівнем стресостійкості – чим вищими є показники рівня процесів гальмування, тим більший рівень стресостійкості вони мають. Рухливість нервових процесів пов’язана із рівнем стресостійкості – чим більш рухливими є нервові процеси досліджуваних, тим вищий рівень стресостійкості вони мають. Рівень процесів збудження пов’язаний із мотивацією досягнення – висока продуктивність, низька втомлюваність, висока працездатність опосередковані високою мотивацією досягнення. Рівень процесів гальмування пов’язаний із мотивацією досягнення – висока сконцентрованість на справі опосередкована високою мотивацією досягнення. Рухливість нервових процесів пов’язана із мотивацією досягнення – вміння перемикатись від одного виду діяльності та емоцій до інших визначена саме мотивацією досягнення. За результатами порівняльного аналізу показників властивостей темпераменту та компонентів психологічної підготовленості спортсменів, не виявлено жодних статистично значущих відмінностей. 4. При дослідженні середніх показників реакцій вибору серед статичних об’єктів між тенісистами та волейболістами визначилися достовірні різниці P<0,001. Кращу різницю мали студенти тенісисти на 13,02 мс. Рівень отриманих результатів оцінюється, як низький. В дослідженні складної реакції на рухомий об’єкт виявилися достовірна різниця середніх показників P<0,001 між спортсменами. Студенти волейболісти показали кращі середні результати на 4,88 мс. Отримані результати можна оцінити, як низькі. В середніх результатах оцінки реакцій на динамічний об’єкт між показниками волейболістів та тенісистів були визначена достовірна різниця P<0,001. Кращу різницю середніх результатів показали волейболісти 1,51 мс. Отримані результати мали низький рівень. В дослідженні результатів теппинг-тесту виявилася достовірна різниця середніх показників P<0,001 у спортсменів. Кращі середні результати виявилися у студентів тенісистів, які мали позитивну різницю 2,20 рази. Отримані показники мали середній рівень. Проведення кореляційного аналізу між показниками психофізіологічних реакцій тенісистів та волейболістів не визначило суттєвих взаємозв’язків. Висновки відображають вирішення поставлених у дослідженні завдань