Єдиноборства

Особливості прояву психофізіологічних характеристик спортсменів у тхеквондо ВТФ (літературний огляд)

Fri, 06 Feb 2026 00:00:00 GMT

Особливості прояву психофізіологічних характеристик спортсменів у тхеквондо ВТФ (літературний огляд) Пашкова, В.; Пашков, І. Мета: на основі бібліометричного аналізу визначити особливості прояву психофізіологічних характеристик спортсменів у тхеквондо ВТФ. Матеріал та методи. Для проведення дослідження було використано такі методи: аналіз науково-методичної інформації та мереж Інтернет, узагальнення передового практичного досвіду. Було проведено компʼютерний пошук літератури у наукових базах даних, такі як Scopus, PubMed, Web of Science та Google Scholar. Пошук науково-методичних джерел відбувався за ключовими словами: «психофізіологічні здібності», «психофізіологічні особливості», «рухові навички», «сенсомоторної реакції», «когнітивні здібності», «координаційні здібності», «psychophysiological abilities», «psychophysiological features», «motor skills», «sensorimotor response», «cognitive abilities», «coordination abilities». Результати: психофізіологічні реакції, зокрема швидкість сенсомоторного реагування, здатність до концентрації уваги, оперативна пам’ять та рівень збудження, відіграють вирішальну роль у прийнятті ефективних рішень в умовах динамічної та стресогенної змагальної ситуації. Єдиноборці з високим рівнем психофізіологічної організації зазвичай демонструють більшу точність та швидкість техніко-тактичних дій, краще орієнтуються в ситуації та ефективніше протидіють суперникові під тиском. Психофізіологія вдення поєдинку охоплює аналіз взаємодії психічних процесів і фізіологічних механізмів, які забезпечують швидку адаптацію до навантаження. Змагальна діяльність супроводжується значним емоційним і сенсорним напруженням, яке впливає на когнітивні функції єдиноборця: точність сприймання, темп мислення, здатність до миттєвого переключення уваги. Психофізіологічні функції спортсменів залежать від особливостей вищої нервової системи, які характеризують процес формування та вдосконалення спеціальних рухових навичок за умов спортивної діяльності. Встановлено, що рівень складних сенсомоторних реакцій має велике практичне значення для єдиноборців. Високий рівень прояву сенсомоторних реакцій дозволяє швидше оволодіти техніко-тактичними діями, ефективно вирішувати поставлені завдання в змагальному двобої. Висновки. Специфіка кожного виду спорту визначається сукупністю психофізіологічних характеристик, що відображають індивідуальні та типові для даної спортивної спеціалізації показники функціонального стану організму. Саме ці показники використовуються в системі контролю для оцінки рівня готовності спортсмена до фізичних навантажень, ефективності сприйняття та засвоєння тренувального впливу. Спортивний результат у тхеквондо обумовлений домінуванням різних функціональних і психофізіологічних систем (нервової, сенсомоторної, енергетичної, регуляторної), це вимагає від тренера створення необхідності формування строго специфічних адаптаційних реакцій організму, які відповідають характеру змагальної діяльності.

Військово-спортивне багатоборство у підлітків 10-12 років: огляд впливу на фізичні якості та морально-вольову сферу (на прикладі позакласної програми «Бойове двоборство»)

Fri, 06 Feb 2026 00:00:00 GMT

Військово-спортивне багатоборство у підлітків 10-12 років: огляд впливу на фізичні якості та морально-вольову сферу (на прикладі позакласної програми «Бойове двоборство») Цимбалюк, Ж.; Ольховська, Д.; Кирпенко, В.; Шевченко, О.; Палевич, С. Мета: узагальнити сучасні наукові дані щодо впливу військово-спортивного багатоборства та споріднених єдиноборств на фізичні якості й морально-вольову сферу підлітків 10-12 років та проаналізувати результати апробації позакласної програми «Бойове двоборство». Матеріал і методи. Використано наративний огляд джерел (з акцентом на публікаціях 2020-2025 рр.) і педагогічний експеримент із квазіекспериментальним дизайном. У дослідженні брали участь 93 учні 5-7 класів (10-12 років): контрольна група (КГ) – 61, експериментальна (ЕГ) – 32. Застосовано педагогічне тестування (швидкості, витривалості, гнучкості, сили, спритності), тести спеціальної підготовленості (техніко-тактичні дії, точність стрільби, утримання статичних поз, «спеціальна естафета»), анкетування мотивації та залученості, методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента, рівень значущості p<0,05). Результати: огляд показує, що структуровані заняття єдиноборствами у підлітків здатні покращувати показники фізичної підготовленості, зокрема витривалість, швидкість, силу та координацію. Також вони асоційовані з розвитком саморегуляції, емоційного контролю й соціальних навичок за умови педагогічно коректної організації тренувального процесу. У апробації позакласна програма «Бойове двоборство» (2-3 рази на тиждень, 45-60 хв) забезпечила статистично значущі відмінності між групами наприкінці експерименту за витривалістю та спритністю (p<0,05), а також виражене зростання інтегрального показника спеціальної підготовленості (p<0,001). У мотиваційно-вольовій площині зафіксовано підвищення інтересу, задоволення від занять і загального індексу мотивації та залученості (p<0,01), що інтерпретується як позитивна динаміка ціннісно-мотиваційного та вольового компонентів участі. Висновки. Дані огляду й експериментальної апробації свідчать: військово-спортивне багатоборство та споріднені єдиноборства можуть бути ефективним засобом комплексного розвитку підлітків. Програма виявила найбільший вплив на витривалість, спритність і спеціальна підготовленість. Позитивні зрушення мотивації та залученості створюють підґрунтя для формування морально-вольових якостей (самодисципліни, наполегливості, відповідальності) за умови систематичності й педагогічної підтримки.

Показники ефективності змагальної діяльності в бразильському джиу-джитсу

Fri, 06 Feb 2026 00:00:00 GMT

Показники ефективності змагальної діяльності в бразильському джиу-джитсу Ісічко, Я.; Гінзбург, І. Мета: здійснити аналіз змагальної діяльності спортсменів у бразильському джиу-джитсу. Матеріал та методи. Аналізувались змагальні поєдинки Чемпіонату України з джиу-джитсу 2025 року (м. Київ) серед дорослих спортсменів (вікова категорія 18-35 років). Проаналізовано 125 поєдинків. У дослідженні застосовано аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, відеоаналіз змагальних поєдинків, кількісну оцінку техніко-тактичних дій та методи описової статистики. Оцінювання ефективності змагальної діяльності здійснювалося за показниками результативності боротьби в стійці, партері і загальним (інтегральним) показникам. До системи оцінювання враховувалися як виконані дії, так і спроби, зафіксовані суддівськими рішеннями (бали, переваги, зауваження). Результати: у результаті аналізу встановлено, що змагальна діяльність спортсменів у бразильському джиу-джитсу характеризується вираженою особливістю, яка проявляється у співвідношенні показників боротьби в стійці та партері. Навмисний перехід у партер (guard pull) пов’язаний зі зростанням показників submission-активності, тоді як орієнтація на кидкову боротьбу у стійці (takedown) пов’язана з підвищенням показників позиційного контролю та результативності за балами. Аналіз взаємозв’язків між показниками змагальної діяльності дозволив визначити основні манери ведення поєдинку у бразильському джиу-джитсу: сабмішн-орієнтовану, позиційно-орієнтовану, гард-орієнтовану, контратакувальну і контролюючу. Висновки. Проведений аналіз змагальної діяльності спортсменів у бразильському джиу-джитсу засвідчив доцільність використання системи кількісних показників для оцінки результативності техніко-тактичних дій у різних частинах поєдинку. Аналіз взаємозв’язків між показниками різних рівнів засвідчив, що манера ведення поєдинку у бразильському джиу-джитсу формується як цілісна система, у якій стратегічні рішення на етапі боротьби в стійці визначають подальшу тактичну реалізацію у партері та відображаються в інтегральних показниках результативності.

Міжнародний досвід використання єдиноборств у програмах фізичної активності та реабілітації ветеранів війни

Fri, 06 Feb 2026 00:00:00 GMT

Міжнародний досвід використання єдиноборств у програмах фізичної активності та реабілітації ветеранів війни Латишев, М.; Гончарова, Н.; Штанагей, Д.; Носова, Н.; Довганінець, О. Мета: узагальнення та систематизація міжнародного наукового досвіду використання єдиноборств у програмах фізичної активності та реабілітації ветеранів війни, а також визначення основних тенденцій, напрямів і особливостей застосування різних видів єдиноборств у роботі з цією категорією осіб. Матеріал та методи. У дослідженні застосовано аналіз і узагальнення наукових джерел, присвячених використанню фізичної активності та єдиноборств у програмах реабілітації ветеранів війни. Пошук публікацій здійснювався в наукометричних базах даних (зокрема Google Scholar), відкритих наукових репозитаріях і профільних журналах із використанням релевантних англомовних пошукових запитів. Систематизація та порівняльний аналіз відібраних джерел, а також кількісне узагальнення й візуалізація результатів виконувалися із застосуванням структурно-логічного підходу та програмного забезпечення Microsoft Excel. Результати: аналіз наукових публікацій показав, що включення єдиноборств до програм фізичної активності та реабілітації ветеранів війни асоціюється з позитивними змінами як у фізичному стані, так і в психоемоційному благополуччі учасників. У дослідженнях відзначається зниження вираженості симптомів посттравматичного стресового розладу, тривожності та депресивних проявів, а також підвищення залученості ветеранів до регулярної рухової активності. Встановлено значну варіативність програм за тривалістю, інтенсивністю та організаційним форматом – від короткотривалих втручань до багатомісячних реабілітаційних курсів. Контингент учасників також відрізнявся за віком, рівнем фізичної підготовленості та наявністю психоемоційних порушень. Окрему роль у результативності програм відігравали груповий формат занять, соціальна взаємодія та використання елементів усвідомленого руху. Узагальнення даних дозволило виявити домінування адаптованих і методично контрольованих форм єдиноборств, а також тенденцію до інтеграції їх елементів у комплексні програми фізичної активності. Висновки. Результати дослідження підтверджують доцільність розгляду єдиноборств як одного з перспективних засобів фізичної активності у програмах реабілітації ветеранів війни. Водночас ефективність таких програм значною мірою залежить від характеру обраного виду єдиноборств, рівня їх адаптації та індивідуального підходу до учасників. Отримані узагальнення можуть бути використані як теоретична основа для подальших емпіричних досліджень і розроблення практично орієнтованих реабілітаційних програм.