http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/591 Fri, 23 Oct 2026 11:12:25 GMT 2026-10-23T11:12:25Z http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1580 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СПОРТСМЕНІВ ВІКОМ 10-12 РОКІВ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ РУДНІЦЬКИЙ, ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ Розвиток спортивних танців як складнокоординаційного виду спорту на сучасному етапі характеризується підвищенням вимог до технічної майстерності, якості рухового виконання, музикальності та узгодженості дій партнерів. У зв’язку з цим зростає значущість науково обґрунтованої підготовки спортсменів, зокрема в аспекті розвитку координаційних здібностей, які виступають однією з провідних складових спеціальної фізичної підготовленості та визначають ефективність навчальнотренувального процесу. Особливої уваги потребує віковий період 10-12 років, який у теорії та методиці фізичного виховання і спорту визначається як сенситивний щодо розвитку координаційних здібностей. У цьому віці спостерігається інтенсивне вдосконалення функціональних можливостей центральної нервової системи, формуються механізми керування рухами, підвищується здатність до просторово-часової орієнтації, ритмічності та точності рухових дій. Раціональна організація педагогічного впливу в зазначений період створює необхідні передумови для подальшого зростання спортивної майстерності юних спортсменів. Аналіз науково-методичних джерел та практики підготовки спортсменів у спортивних танцях свідчить, що в тренувальному процесі розвитку координаційних здібностей часто відводиться другорядна роль. У більшості випадків акцент робиться на засвоєнні технічних елементів танцю та змагальних програм без достатнього методичного забезпечення цілеспрямованого розвитку координаційних можливостей з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей 10-12 років. Такий підхід обмежує потенціал ефективного формування рухових навичок і може негативно позначатися на якості танцювального виконання. Крім того, наявні методики розвитку координаційних здібностей переважно розроблені для ігрових або циклічних видів спорту та не повною мірою відображають специфіку спортивних танців, які поєднують складну структуру рухів, ритмічну організацію, просторову взаємодію та партнерську узгодженість. У педагогічній практиці відсутній комплексний підхід до розвитку координаційних здібностей юних танцюристів, що зумовлює необхідність удосконалення змісту, засобів і методів тренувального процесу. Важливим аспектом залишається також проблема педагогічного контролю та оцінювання рівня розвитку координаційних здібностей спортсменів молодшого підліткового віку. Недостатня адаптованість тестових методик до специфіки спортивних танців ускладнює об’єктивну оцінку результативності тренувальних впливів і корекцію навчальнотренувального процесу відповідно до індивідуальних особливостей спортсменів. Актуальним є наукове обґрунтування та експериментальна перевірка удосконаленої методики розвитку координаційних здібностей спортсменів віком 10-12 років у спортивних танцях у межах педагогічного процесу фізичної культури і спорту. Реалізація методики сприятиме підвищенню ефективності навчально-тренувального процесу, оптимізації підготовки віком 10-12 років у спортивних танцях та відповідатиме сучасним вимогам Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1580 2026-01-01T00:00:00Z http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1579 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ СПОРТИВНИХ ТАНЦІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФЕДОРІН, ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ Сучасні тенденції розвитку спортивних танців у світі демонструють зростання конкуренції на міжнародному рівні, що вимагає від спортсменів ранньої спеціалізації та системного вдосконалення фізичної підготовки. В умовах інтенсифікації тренувального процесу та збільшення обсягів змагальної діяльності особливої актуальності набуває питання оптимізації навантажень, профілактики травматизму та збереження здоров’я спортсменів. Це підкреслює необхідність наукового обґрунтування програм фізичної підготовки, які відповідають віковим і функціональним особливостям юних танцюристів та забезпечують їх поступове входження у спорт вищих досягнень [7; 21; 33; 74]. Специфіка спортивних танців полягає у тому, що базові змагальні й тренувальні навантаження безпосередньо впливають на фізичний стан спортсменів і вимагають використання значних фізичних ресурсів. Діяльність змагальних танцювальних пар, безперечно, вимагає високого рівня розвитку швидкісно-силових якостей, статичної витривалості, координаційних здібностей тощо, а також уваги, пам’яті та емоційної стійкості, що є важливими чинниками надійного виконання змагальної програми як стандартних, так і латиноамериканських спортивних танці Крім того, у процесі змагальних виступів спортсмени часто позбавлені інформації про результати суперницьких колективів, що підсилює залежність успішності виступу від вмілого регулювання розподілу власних фізичних сил з метою досягнення фіналу та гідного виступу у фінальному раунді У практиці спортивних танців прийнята методика навчання змагальних програм, яка базується на багаторазовому повторенні конкретних техніко-тактичних дій. Проте не завжди така система передбачає цілеспрямований розвиток рухових якостей спортсменів. У сучасній науковій літературі з’являються дискусійні дані щодо особливостей спеціальної фізичної підготовки у спортивних танцях. Суттєвою є проблема оптимізації фізичної підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки з урахуванням вікових, фізичних та функціональних особливостей спортсменів. Це передбачає необхідність перерозподілу засобів загальної та спеціальної підготовки, а також регламентацію інтенсивності фізичного навантаження згідно з функціональним станом спортсменів – питання, яке потребує подальшого глибокого вивчення Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1579 2026-01-01T00:00:00Z http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1372 Англійська мова. Навчальний посібник для студентів 1 курсу спортивних спеціальностей. Гнатенко, Катерина; Єрмолаєв, Валерій; Максимова, Катерина; Олійник, Олена; Петрусенко, Ніна; Соїна, Ірина; Сорокіна, Юлія Навчальний посібник призначено для студентів 1 курсу ХДАФК, які вивчають англійську мову за професійним спрямуванням. У посібнику представлені основні граматичні, лексичні та синтаксичні теми. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1372 2014-01-01T00:00:00Z http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1337 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ТЕХНІКИ БОКСУ НА ОСНОВІ КОНЦЕНТРОВАНОЇ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ ЗАСОБАМИ СИЛОВИХ ВИДІВ СПОРТУ У ЗМАГАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ Кириєнко, Олександр Олександрович Сучасний бокс характеризується високою інтенсивністю змагальної діяльності, швидкою зміною дистанції та необхідністю багаторазового виконання технічно правильних ударів зі значною швидкістю і силою. Результативність ударних дій залежить від здатності спортсмена узгоджено залучати м’язи нижніх кінцівок, тулуба, плечового пояса та рук, забезпечуючи послідовне передавання зусилля від опори до ударної поверхні кулака. Тому розвиток силових здібностей боксерів має здійснюватися в безпосередньому зв’язку з удосконаленням техніки. Одним із перспективних напрямів підготовки є концентроване застосування адаптованих засобів пауерліфтингу та інших силових видів спорту. Водночас надмірний обсяг силових навантажень у змагальному періоді може спричинити накопичення втоми, зниження швидкості та порушення координації рухів. Це обґрунтовує необхідність розроблення програми, у якій силові вправи відповідають біомеханічній структурі ударних дій, а їх обсяг та інтенсивність узгоджуються із завданнями техніко-тактичної підготовки Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://repo.khdafk.com.ua/xmlui/handle/123456789/1337 2026-01-01T00:00:00Z